— Може, так, а може, й ні.
— Далекі мандри… — прошепотів Том.
— Тільки одне я знаю напевне, — сказав Дуглас, заплющуючи очі. — Від цих слів якось самотньо стає на душі.
●
Торох!
Грюкнули двері. З древніх конторок і книжкових шаф шугнула вгору пилюка. Дві старі жінки чимдуж наважили на двері горища, щоб міцніше, якнайміцніше замкнути їх. Обом здалося, ніби з даху над їхніми головами раптом знялася тисяча голубів. Під тим оглушливим хляпанням безлічі крил жінки аж зігнулися, так наче на них навалили якийсь тягар. Потім випростались і здивовано розтулили роти. Те, що вони почули, було лише панічним калатанням їхніх власних сердець. Намагаючись перекрити той стугін, вони заговорили одна до одної:
— Що ми накоїли! Бідолашний містер Квотермейн!
— Певне, ми вбили його. І, певне, хтось побачив це й погнався за нами. Ану, гляньмо…
Міс Ферн і міс Роберта визирнули крізь засноване павутинням горищне віконце. Унизу, на осонні, і далі росли собі дуби та в'язи, наче й не сталося ніякої трагедії. Тротуаром пройшов якийсь хлопчина, тоді повернувся і, дивлячись угору, ще раз поминув будинок.
Дві жінки на горищі пильно поглянули одна на одну, немов намагаючись роздивитися свої обличчя в швидкоплинному струмку.
— Поліція!
Та ніхто не грюкав у надвірні двері, не гукав: «Ім'ям закону!»
— Що то за хлопець там унизу?
— Та то ж Дуглас! Дуглас Сполдінг. Боже мій, він прийшов, щоб ми покатали його на Зеленій машині! Він ще нічого не знає… Це наш власний гонор нас згубив. Гонор і ота електрична тарадайка!
— І отой жахливий роз'їзний агент із Гампорт-Фолза. То все він і його балачки.
Балачки, балачки — мов лопотіння літнього дощика по покрівлі.
І раптом — зовсім інший день, інший полудень…
Сестри сиділи на своїй затіненій веранді, з білими віялами в руках, а перед ними стояли вазочки з холодним тремтливим лимонним желе.
Аж ось із сліпучого сяева, із золотавого сонячного проміння з'явилася блискуча й прекрасна, наче карета чарівного принца…
Зелена машина!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кульбабове вино» автора Рей Дуґлас Бредбері на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рей Бредбері“ на сторінці 47. Приємного читання.
TextBook