— Ні таки те. Полковник розплющив очі.
— Що там я «таки те»?
— Машина часу, — промимрив Дуглас. — Машина часу.
Кілька секунд полковник пильно дивився на хлопців. А коли озвався знов, у голосі його бринів острах.
— То оце так ви мене називаєте?
— Так, полковнику.
— Так, сер.
Полковник повільно відхилився на спинку крісла, поглянув на хлопців, поглянув на свої руки, а тоді втупив очі в голу стіну над хлоп'ячими головами.
Чарлі підвівся.
— Ну, ми вже, мабуть, підемо. Бувайте здорові, дякуємо, полковнику.
— Що?.. А-а, до побачення, хлопці.
Дуглас, Джон і Чарлі навшпиньки вийшли за двері. Полковник Фрійлі вже не бачив їх, хоч вони пройшли просто в нього перед очима.
І вже на вулиці вони аж здригнулись, почувши з вікна другого поверху:
— Гей!
Хлопці задерли голови.
— Що, полковнику, сер?
Полковник висунувся з вікна й помахав їм рукою.
— Я оце думав, хлопці, про те, що ви сказали.
— Еге, сер.
- І… таки ваша правда! Як це мені самому не спало на думку! Машина часу, справжня Машина часу, їй-богу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кульбабове вино» автора Рей Дуґлас Бредбері на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рей Бредбері“ на сторінці 45. Приємного читання.