Розділ «МАВПА В НАШОМУ ДОМІ»

Оповідання

Навіть саму ідею бабуся вважала жахливою; вона ще пам’ятала ті часи, коли служниками в домі були люди.

– Якщо ви думаєте, що я житиму під одним дахом з мавпою, ви глибоко помиляєтесь, – пирхнула вона.

– Не будь такою старомодною, – парирувала я. – Хоч би що там було, Доркас – не мавпа.

– А хто ж така вона чи воно?

Я перегорнула кілька сторінок довідника Корпорації генної інженерії.

– Ось послухай, ба, – сказала я. – «Супермавпа (зареєстрована фабрична марка) пан-сапієнс – це розумна людиноподібна істота, виведена методом селекції і генетичних видозмін на основі роду шимпанзе…»

– А що я казала! Звичайнісінька мавпа!

– «…має цілком достатній запас слів, щоб зрозуміти найпростіші розпорядження. Її можна навчити виконувати будь-яку домашню або нескладну фізичну роботу. Вона тямуща, ніжна, привчена до порядків у домі і особливо доброзичлива до дітей…»

– Діти! Чи можна покластись на Джонні і Сьюзан у справі з… горилою?

Зітхнувши, я відклала довідник.

– В цьому ти маєш рацію. Доркас справді дорога мавпа, і якщо я дізнаюсь, що ці малі вандали кривдять її…

На щастя, в цю мить у двері подзвонили.

– Підпишіть, будь ласка, – сказав доставщик.

Я підписала папери, і Доркас увійшла в наше життя.

– Здрастуй, Доркас, – привіталась я. – Сподіваюсь, тобі буде добре у нас.

Вона пильно придивлялася до мене своїми великими сумними очима з-під важких брів. Мені траплялось бачити значно потворніших представників роду людського, однак Доркас, яка була приблизно чотири фути заввишки і майже стільки ж завширшки, мала досить-таки чудернацький вигляд. У своїй простій, чистенькій формі вона нагадувала служницю з кінофільмів початку двадцятого сторіччя.

– Доброго ранку, мем, – промовила вона нерозбірливо, але цілком зрозуміло.

Доркас призвичаїлась дуже швидко. Вона блискуче опанувала обов’язки хатньої робітниці і виховательки, які складали основу підготовки по класу А, і до кінця першого місяця перебування у нас практично не існувало такої роботи, починаючи з накривання на стіл і закінчуючи переодяганням дітей, яка була б їй не під силу. Доркас була доброзичлива, сумлінна і ніколи не сперечалась. Звичайно, їй бракувало кмітливості, тому доводилось ретельно розтлумачувати суть деяких робіт, перш ніж вона збагне, що треба виконати.

Спершу я насилу пам’ятала, що Доркас не зовсім людина, а тому не слід втягати її до жіночої балаканини. Втім, вона виявила непідробний інтерес до одягу і кольорових речей. Якби я дозволяла їй одягатись на свій смак, вона б скидалась на втікачку з нью-орлеанського карнавалу. Діти обожнювали її, в чому я переконалася з полегкістю. Знаю, що говорять люди про Джонні і Сью, і, гадаю, в цьому є частка істини. Адже так важко ростити дітей, коли їх батько майже весь час у від’їзді.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оповідання » автора Артур Кларк на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАВПА В НАШОМУ ДОМІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи