Розділ «Частина 3 Пітер і вовк»

— Ти мене слухаєш, Піте?

— Т-так.

— От і добре. Краще тобі слухати, що я говорю. Іди за записниками. Коли вони будуть у тебе — не раніше, — набирай номер своєї сестри. Якщо подзвониш з якоїсь іншої причини, я зроблю їй боляче.

— З матір’ю все добре?

— Так. Вона просто зв’язана. Не хвилюйся за неї. І не ходи додому. Лише візьми записники й дзвони мені.

З цими словами Червоні Губи кладе слухавку. Піт не встигає сказати, що йому доведеться сходити додому за візком Тіни, який знадобиться, щоб перетягнути коробки. До того ж йому треба взяти батьківські ключі від Залу. Він повернув їх на дошку в кабінеті батька, а без них не обійтися.

43

Морріс опускає рожевий телефон Тіни в кишеню і висмикує шнур із комп’ютера.

— Повернись. Руки за спину.

— Ви її застрелили? — По щоках Тіни котяться сльози. — Це той звук, що я чула? Ви застрелили мою ма…

Морріс б’є її долонею по обличчю. Сильно. Кров витікає з носа й куточка рота Тіни. Очі її в жаху розплющуються.

— Стули дзьоб і повернись. Руки за спину.

Тіна виконує вказівки, схлипуючи. Морріс зв’язує їй за спиною руки, скажено затягуючи вузли.

— Ай! Ай, містере! Занадто туго.

— Стули пельку. — Він мляво думає, скільки патронів могло залишитися в пістолеті його давнього приятеля. Двох буде достатньо. Один для крадія і один для сестри крадія. — Іди. Униз. Виходимо через двері кухні. Кроком руш.

Вона повертається на нього, очі величезні, червоні й повні сліз.

— Ви мене зґвалтуєте?

— Ні, — відповідає Морріс, а потім додає щось таке, що своєю незрозумілістю здається їй ще більш моторошним: — Я не зроблю цієї помилки ще раз.

44

Прийшовши до тями, Лінда бачить стелю. Вона розуміє, де знаходиться, у кабінеті Тома, але не розуміє, що з нею сталося. Правий бік голови горить вогнем, і коли вона торкається обличчя, рука виявляється в крові. Останнє, що вона пам’ятає, це те, як Пеггі Моран говорить їй, що Тіні стало погано в школі. «Їдь до неї і відвези додому, — сказала Пеггі. — Я тебе підміню поки».