Розділ «Стівен Кінг Чотири сезони»

— ТВОЯ МАТИ ДОХЛИМ ЩУРАМ СМОКЧЕ! — завищав Тедді. — ТІЛЬКИ СПРОБУЙ МОГО ТАТА ЩЕ РАЗ ПСИХОМ НАЗВИ, Я ТЕБЕ ВБ’Ю, ЧЛЕНОСОС ТИ ТАКИЙ!

— Псих, — самовдоволено промовив Майло. Так, він намацав ту кнопку. — Психів син, психів син, у твого батька під черепушкою миші бігають, малий, ото непруха.

Верн і Тедді вже пересміялися й, мабуть, готувалися запобігти біді та відтягти Тедді від сітки, проте, коли Тедді сказав Майлу, що його мати смокче дохлим щурам, на них знов напала істерика. Вони повалилися на землю, перекочувалися з боку на бік, дриґали ногами й трималися за животи.

— Не треба більше, — ледь чутно попрохав Крис. — Не треба, будь ласка, не треба. Інакше, клянуся, я зараз лусну!

Причмелений Звірюка за спиною в Майла описав велику вісімку. Вигляд у нього був, як у боксера, що програв бій, через десять секунд після того, як рефері закінчив матч і присудив переможцеві технічний нокаут. А тим часом Тедді з Майлом далі обговорювали батька Тедді, стоячи ніс до носа перед сітчастою огорожею, яку Майло не міг перелізти, бо був надто старий і товстий для цього.

— Не смій більше нічого про мого батька казати! Мій тато висаджувався з десантом у Нормандії, засцянець ти йобаний!

— Ага, і де він зараз, бридке ти мале чотириоке гівно? У Тоґусі, га? Його замкнули в Тоґусі, бо В НЬОГО, СУКА, НЕ ВСІ ВДОМА!

— Ну все, — сказав Тедді. — Ну все, кінець, тепер я тебе точно вб’ю. — Він кинувся на огорожу й поліз нагору.

— Ага, спробуй, гнида ти мала слизька. — Майло відступив назад. Шкірився й чекав.

— Ні! — закричав я. Миттю злетів на ноги, ухопив Тедді за відвислі ззаду джинси й потягнув на себе. Ми обидва поточилися й попадали на землю, причому він на мене зверху. Тедді добряче причавив мені яйця, і я застогнав від болю. Ніщо не болить так, як причавлені яйця, ви знали? Але я міцно тримав Тедді за пояс і не відпускав.

— Дай вилізти! — схлипував він, звиваючись у моїх щільно зімкнених руках. — Ґорді, пусти! Нікому не дам гівняти мого старого! ПУСТИ МЕНЕ! А ЩОБ ТИ ПРОВАЛИВСЯ, ПУСТИ!

— Та йому тільки того й треба! — прокричав я йому на вухо. — Він хоче, щоб ти переліз до нього, а там відлупить до півсмерті і здасть копам!

— Га? — Приголомшений, Тедді повернув до мене голову.

— Малий, пусти до мене язикатого. — Майло підійшов до огорожі, і я побачив, що він стискає руки в кулаки завбільшки з два окости. — Хай повоює.

— Аякже, — сказав я. — Ви всього-на-всього на п’ятсот фунтів од нього важчі.

— А тебе я теж знаю, — зловісно промовив Майло. — Лачанс твоє фамілійо. — Вказівним пальцем він тицьнув туди, де від нападу сміху вже оговтувалися, але досі важко дихали Верн із Крисом. — А онті — Крис Чемберз й один із дурнуватих дітей Тесіо. Я всім вашим папашкам подзвоню. Але психу в Тоґус не буду. Усіх вас у колонію відправлять, усіх до одного. Злочинці малолітні!

Він стояв, розставивши ноги й розвівши великі веснянкуваті руки, наче хотів із нами пограти в «Раз картопля, два картопля». Важко дихав, звузивши очі, і чекав, коли ми розплачемося, чи попросимо вибачення, чи віддамо йому Тедді, щоб він міг згодувати його Звірюці.

Крис скрутив великий і вказівний пальці літерою О й акуратно в неї сплюнув.

Верн щось замугикав і підвів погляд у небо.

— Ходімо, Ґорді, — сказав Тедді. — Відійдімо подалі від цього мудака, поки я не виригав.