— Згинь, — заперечує друга.
Хоча обидві голови говорять спокійно, можна сказати, у ритмі поміркованої бесіди, Венделл відходить ще далі, дивиться вниз і несамовито відновлює своє марне заняття з батарейками і купкою паперу, який він скрутив руркою і тримає в брудній спітнілій руці.
— Не зважайте на них, — каже Паркус. — Я вже давно не зважаю. Я вже їх майже не чую, правда. Замовкніть, хлопці.
Папуги замовкають.
— Одна голова Благовісник, а друга — Богохульник, — каже Паркус. — Вони завжди поруч, щоб нагадувати мені, що…
Його перебиває звук кроків, що наближаються. Він знову підводиться, роблячи лишень один вправний легкий рух. Джек і Софі підходять, тримаючись за руки абсолютно несвідомо, як діти дорогою до школи.
— Спіді! — кричить Джек, широко усміхаючись.
— Ти ба, Джек-Мандрівник! — каже Паркус теж усміхнено. — Оце так зустріч! Подивіться на себе, сер, — та ти зовсім виріс.
Джек біжить уперед і закидає руки на плечі Паркуса, котрий у відповідь обіймає його міцно і сердечно. За мить Джек тримає Паркуса на витягнених руках і дивиться на нього.
— Ти був старшим — принаймні ти здавався мені старшим. В обох світах.
Досі посміхаючись, Паркус киває. І коли він знову говорить, то так само, як Спіді Паркер, — протяжно.
— Думаю, я справді здавався старшим, Джеку. Пам’ятаєш, ти був тоді зовсім дитиною.
— Але…
Паркус махає одною рукою.
— Іноді я виглядаю старшим, іноді — не таким вже й старим. Усе залежить від…
— Вік — це мудрість, — набожно каже одна голова папуги.
— Ти клятий старий маразматик.
— …залежить від місця і обставин, — закінчує Паркус, а тоді промовляє: — Я казав вам, хлопці: замовкніть. Ви продовжуєте, тож зараз зламаю ваші худі шиї. — Його увагу привертає Софі, котра, мов налякана лань, дивиться на нього широкими, здивованими очима. — Софі, — каже він. — Радий тебе бачити, люба. Хіба ж я не казав, що він прийде? І ось він тут. Трохи пізніше, ніж я очікував, та все ж.
Вона робить глибокий реверанс, опускаючись на коліно та нахиляючи голову.
— Дякую-сей, — каже вона. — Прийди з миром, стрільцю, і пройди свій шлях вздовж Променя з моєю любов’ю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чорний дім» автора С. Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ без назви (3)“ на сторінці 223. Приємного читання.