— Розумію, — протягла Інгеборг. — Отже, якщо я хочу купити якусь дорогу річ, я викликаю свого джина й наказую йому повідомити вам, що тому крамареві треба видати з банку певну суму.
— Точнісінько так, пані відьмо, — схвально кивнув головою банкір.
— А навіщо ножі? — запитав Б’єрн радше просто з цікавості, ніж виявивши діловий інтерес.
— Джин коритиметься тільки вам, але, щоб він був відданий вам душею, у пляшечки треба пустити трохи крові.
— Ви маєте якесь уявлення про вартість нашого багатства? — запитала Інгеборг.
— Мій персонал назве вам повну вартість і подасть список усіх ваших рідкісних та неоціненних магічних предметів. Безперечно, будучи, на відміну од мене, ветеранами пригод, ви впізнали чимало відомих предметів, скажімо, Закличний Дзвін Неовтли, він зник п’ятсот років тому, але тепер завдяки вашим шляхетним зусиллям виринув з пітьми. Але в разі, якщо ви недобачили чогось у неминучому безладі такого скарбу, ми маємо експертів, які можуть ідентифікувати чимало невідомих, загадкових предметів. Коли вони впораються з цим, я попрошу, щоб сам генеральний експерт, знавець давнини і переказів, розповів вам про кожен з них.
— Ви дуже люб’язні, — мовив Ерік.
— Анітрохи, панночко, — легенько всміхнувся він, і то була перша усмішка, що майнула його суворим обличчям. — Людям, які зробили цей банк найбагатшим, а отже, й найвідомішим у світі, ми ладні служити геть в усьому.
— Друзі, вибачте, але мені треба йти, — урвав розмову BE.
— Мені теж, — додала Сігрид.
— Ми ще повернемося до цієї розмови, — мовила Інгеборг, — а поки що даймо їм час скласти опис нашого майна. Чи, може, спершу треба порозумітися з джинами?
— Якщо це не якісь хитрощі, — буркнув BE. — Власник банку виглядав таким скривдженим, що BE мерщій поправився: — Це тільки роздуми шукача пригод. Будь ласка, вибачте мені.
BE вколов собі кинджалом великого пальця й, відкоркувавши пляшку, пустив туди цівочку крові:
— Може, досить?
— Авжеж. Цілком досить.
Решта гравців пустили кров і собі.
— Тепер, мабуть, треба перевірити? — запропонував Ерік.
— Можна, якщо хочете, — відповів власник. — Та оскільки кожен джин виконає лише дев’ять завдань, перш ніж здобуде свободу, вам, може, слід почекати, поки з’явиться справжня потреба.
— Еге ж, почекаймо. Ну, до зустрічі, ходімо, — зник BE, а слідом за ним і Сігрид.
— Зараз уже майже пора обідати, тож нам краще піти, — пояснила Інгеборг.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Епік» автора Конор Костик на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Конор Костик ЕПІК“ на сторінці 63. Приємного читання.