— З усіх причетних ти єдиний, хто, мабуть, найшвидше забуде про нашу таємницю, — врочисто промовив Гаральд.
— Чому, батьку?
— Бо в решти скоро не буде потреби говорити про це, а ти матимеш зламаний зуб, і люди завжди питатимуть тебе.
— Не переживай. Я не скажу.
— Молодець. Ти розумієш, чому це так важливо?
— Не зовсім. Ми ж тільки гралися.
— Знаю, знаю. Ось чому я не розсердився на Б’єрна й Великого Еріка. Але ж є судді. Вони можуть бути дуже, дуже суворі до бійок. Адже ти знаєш єдиний закон нашого суспільства.
— Так. Ніколи нікому не шкодь.
— Вони можуть подумати, мовляв, Б’єрн навмисне завдав тобі шкоди.
— Це не він, — засміявся Ерік. — То Інгеборг!
— Я нікого не звинувачую. І тебе теж, хоча, коли подорослішаєш, тобі буде трохи прикро, що в тебе такий вигляд.
— Ні. Анітрохи, — усміхнувся Ерік, показуючи батькові щербатого зуба. — Я зламав його, стрибаючи за оливами.
Гаральд усміхнувся синові у відповідь із тією самою гордістю, яка проступала на його обличчі, коли Ерік від’єднався після першого сеансу гри в «Епік».
Розділ 5
Полиск металевих панелей
нову оливи? — буркнув Ерік, сівши за стіл поряд із матір’ю.
— Із хлібом та сиром, це дуже добра дієта. Якщо харчуватись отак щодня, можна довго прожити, — напучувала мати, нарізаючи хліб.
— Привіт, привіт! — зайшов до кімнати одразу після купання Гаральд.
Якийсь час усі мовчки їли, Ерік викладав візерунок зі своїх оливкових кісточок.
— Я думаю, нам треба попросити, щоб нас переселили на вугільні копальні, — промовив Гаральд, ні на кого не дивлячись. Фрея аж їсти перестала.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Епік» автора Конор Костик на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Конор Костик ЕПІК“ на сторінці 19. Приємного читання.
TextBook