Добре, що Геля не поділяла думки Іво.
— Пхе! — пирхнула вона.— А недавно біля Герцегнового акула напала на німецького туриста, який саме купався в морі, і відкусила йому ногу. Про це всі говорять, а ти твердиш, ніби акул тут немає.
— Ти бачила? — закукурічився Іво.
— Не бачила, але ж усі про це говорять. І в газетах, кажуть, писали.
— То хай собі пишуть. Певно, з пальця виссали. Часом у відкритому морі рибалкам подивуються дельфіни, а про акул я не чув.
— Видно, тобі вуха тоді позакладало.
Іво примирливо усміхнувся.
— Хай буде гречка...
Я був схильний повірити Гелі, бо для більшого враження пригодилося б кілька акул. Отож і мовив дипломатично:
— З акулами всяко буває. Ніколи не знаєш, коли і де вони можуть появитися.
— Ти добре плаваєш? — запитав Іво.
— Плаваю, тільки забув узяти посвідчення плавця.
— Посвідчення тут не потрібне, — сказала Геля.
А Іво додав:
— Пострибаймо трохи для розминки.
Влучив у самісіньке яблучко, хай йому грець! Я думав, що Іво стрибне з берега, а він вишукав найвищу скелю і подерся на неї. Глянув я на ту скелю — зі страху мені аж зуби зціпило. Видалося, що то Гевонт[19]. І я мав стрибати з тієї скелі! Ловка історія! Мені дух забило, але ж треба було держати фасон.
Іво вже виліз на скелю. Стрункий, засмаглий, він скидався на молодого бога. Я витріщився на Іва. Він став над прірвою, широко розкинув руки, відштовхнувся і полетів, як птах, а коли впав у воду,— здавалося, що то не людина хлюпнула, а красива риба.
— Чого ти ждеш? Стрибай! — почув я голос Гелі.
Що було робити! Не міг я осоромитися. Отож поліз і я на скелю. Під і мною розстилалося голубе море, наді мною — небесна блакить, а я був немовби підвішений у порожнечі. Мав удавати рибу, а тим часом трусився, як драглі. Ноги мені дрижали, щось стисло горло. Бачилося, ніби я стою на дев’яностім поверсі хмарочоса.
На щастя, у мене зосталися ще рештки честі та відваги. Заплющивши очі, стрибнув. Думав, що лечу в чорну прірву, але враз перестав думати, бо гепнувся черевом об воду і, здалося мені — от-от розлечуся на шматки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пірати Співучих островів» автора Багдай Адам на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Над сонячним Ядраном“ на сторінці 7. Приємного читання.