Ось чому ще жоден кінь, крім мого, не заслужив того, щоб називатися конем.
Якби Елена не була сліпою, вона помітила б, що цей велосипед — це кінь. І вона покохала б мене.
То був лише другий день, а я вже вдруге втратила своє обличчя, втратила гідність.
Для китайців утратити свою гідність — це найсерйозніше, що може скоїтись.
Я не була китаянкою, але поділяла цю думку. Це подвійне приниження ганьбило мене на порох. Щоб змити безчестя мені потрібен був вчинок, який наробив би багато галасу. За менше Елена не покохала б мене.
І я, люта, чекала нагоди.
Я тремтіла за третій день.
Щоразу як ми брали на тортури когось із малолітніх німців, ворожий табір у відповідь дубасив одного з наших. Отож, випливала чергова помста, і так далі.
Від однієї каральної експедиції до другої, сили, що ворогували, завжди могли знайти виправдання своїм злочинам.
Це й називають війною.
З дітей глумляться, коли ті, виправдовуючись за свої ганебні вчинки, скаржаться: «Він почав перший!» Але конфлікти між дорослими мають той самий генезис.
У Сань Лі Тхунь першою почала армія Союзників. Але гандж Історії полягає у тому, що початком вважають те, що хочуть.
Східні німці постійно канючили, що на території гетто першими напали ми.
Ці географічні обмеження здавались нам дріб'язковими. Війна почалася не в Пекіні, і не 1972 року. Вона почалася в Європі 1939-го.
Кілька майбутніх інтелектуалів відзначили, що 1945 року було укладено перемир'я. Для нас вони були «зеленим дорістом». 1945-го відбулося те саме, що й 1918-го: вояки підняли великий палець догори на знак missio![13] щоб перевести подих.
Ми просто переводили подих, а ворог залишився тим самим. Адже не все пішло прахом.
Одним з найжахливіших епізодів війни був бій коло шпиталю та його наслідки.
Серед військових таємниць, про які мав мовчати кожен із Союзників, був шпиталь.
Славнозвісний ящик від переїзду ми залишили на тому самому місці. Зокола нашу споруду було непомітно.
Ми встановили правило: входити до шпиталю якнайнепомітніше і завжди один за одним. Жодних проблем: контейнер стояв попід стіною поблизу цегельні. Непомітно туди прослизнути, можна сказати, дитяча забавка.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Саботаж кохання» автора Амелі Нтомб на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 21. Приємного читання.