«Не марнувати сил і спускатися на дно» — подумала Серсея.
— Вирій має золото. Дозволяю вам винайняти охочих капітанів разом із кораблями з-за вузького моря.
— Тобто піратів з Миру та Лису? — презирливо скривився Лорас. — Брудний набрід Вільних Міст?
«А він іще нахабніший за сестру.»
— Сором казати, але нам усім час від часу доводиться мати справу з різним набродом, — ядучо-солодко вимовила Серсея. — Може, ви маєте кращий задум?
— Лише Вертоград має вдосталь галер, щоб забрати гирло Мандеру в залізняків і захистити моїх братів від лодій під час переправи війська. Благаю вашу милість надіслати до Дракон-Каменя наказ князеві Рожвину негайно підняти вітрила.
«Принаймні, цей має совість благати.» Пакстер Рожвин мав дві сотні бойових кораблів і уп’ятеро більше купецьких думбасів, винярських кочів, торговельних галер та китобоїв. Однак Рожвин стояв табором попід мурами Дракон-Каменя, і майже вся його морська потуга наразі перевозила військо через затоку Чорноводу на приступ острівної твердині. Решта кораблів нишпорила затокою Човнозгубою далі на півдні, не дозволяючи постачати до Штормоламу харчі та інший припас.
У відповідь на прохання пана Лораса сердито підстрибнув Ауран Бурун.
— Якщо князь Рожвин поведе геть свої кораблі, як нам тримати зв’язок з нашим військом на Дракон-Камені? Як облягати Штормолам, якщо вертоградські галери підуть?
— Облогу можна поновити потім, коли…
Але Серсея обірвала його на півслові.
— Штормолам устократ важливіший за ваші Щитові острови, а Дракон-Камінь… поки він лишається у руках Станіса Баратеона, це мов ніж коло горла мого сина! Ми відпустимо князя Рожвина та його флот, коли замок впаде.
Королева рвучко зіп’ялася на ноги.
— Прийом скінчено. Великий маестре Пицелю, на кілька слів.
Старий здригнувся, наче його збудили від затишного сну про молоді роки, та не встиг і слова мовити, як наперед стрілою вилетів Лорас Тирел — такими стрімкими кроками, що королева відсахнулася з переляку і хотіла вже покликати пана Озмунда на допомогу. Але Лицар Квітів раптом упав на одне коліно.
— Ваша милосте! Дозвольте мені узяти Дракон-Камінь приступом!
Рука його сестри злетіла до вуст.
— Лорасе, ні!
Але пан Лорас не зважив на її благання.
— Скорити Дракон-Камінь голодом, як замірився князь Пакстер, забере з півроку, а чи й більше. Хай ваша милість віддадуть мені провід над військом. Тоді замок буде вашим за два тижні, навіть якщо мені доведеться голіруч розбирати його на камінці.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Учта для гайвороння » автора Джордж Р.Р. Мартин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Серсея“ на сторінці 3. Приємного читання.