Розділ «Семвел»

Учта для гайвороння

— Я знаю дорогу. — Сем уже бачив той мартоплясів корабель. «Дареон не може одружитися! Він проказав обітниці!» — Мушу бігти.

І побіг. Слизькою бруківкою шлях виявився довгим; скоро він пирхав, гучно ляпаючи чорним кобеняком за плечима, а ще ж мусив тримати рукою паса з мечем. Нечисленні перехожі кидали на нього цікаві погляди, а одного разу кицька стала дибки і засичала. Досягши корабля, він хитався з боку в бік; «Щасливий порт» стояв просто через провулок.

Щойно він увійшов, розпашілий та задиханий, як йому на шию повісилася одноока жінка.

— Не треба! — сказав їй Сем. — Я тут не за цим.

Жінка відповіла щось браавоською.

— Я не знаю цієї мови, — сказав їй Сем високовалірійською.

У передпокої горіли свічки, в комині палав вогонь. Хтось цигикав на скрипку, двійко дівчат танцювали навколо червоного жерця, тримаючись за руки. Одноока жінка щільніше притиснулася до нього грудьми.

— Та не треба ж! Я тут не за цим!

— Сем! — залунав знайомий голос Дареона. — Гей, Іно, пусти його. Це ж Сем Смертяний, мій присяжний братчик!

Одноока відчепилася від його шиї, хоча руку лишила учепленою за лікоть. Одна з танцюристок вигукнула:

— Отакий зух, га? То хай і мене проштрикне наскрізь!

А друга додала:

— Мо’, хоч за меч дозволить потримати?

Позаду них на стіні було намальовано лілового галеаса, де за жеглярів правили жінки, вбрані у самі лише високі чоботи. У кутку заснув і хропів у велетенську криваво-червону бороду тирошійський керманич. Далі немолода вже жіночка зі здоровезними цицьками перевертала черепки з дебелим літньоостров’янином у чорному та червоному пір’ї. Посеред усього сидів Дареон і слинявив язиком шию жінки в себе на колінах. На ній було накинуто його чорного кобеняка.

— Смертяний! — покликав співець п’яним голосом. — Ану ходи знайомитися з моєю пані дружиною!

Волосся він мав піщано-медове, усмішку — теплу й привітну.

— Я заспівав їй пісень кохання. Жінки тануть, наче масло, коли я їм співаю. Хіба я міг не звабитися оцим личком? — Дареон поцілував їй носа. — Гей, дружинонько, ану ж поцілуй Смертяного, він мені як брат!

Дівчина звелася на ноги, і Сем побачив, що під кобеняком вона зовсім гола.

— Диви, руками мою жіночку не хапай, Смертяний! — додав Дареон із п’яним реготом. — Та якщо хочеш котрусь із її сестер… гуляй, не соромся! Грошви маю вдосталь!

«Це ті гроші, за які ми б могли купити харчів, — подумав Сем, — і дров, щоб зігріти маестра Аемона.»

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Учта для гайвороння » автора Джордж Р.Р. Мартин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Семвел“ на сторінці 8. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи