— Він не вельможа! — втрутився дитячий голос. — Він служить у Нічній Варті, телепню! На Вестеросі!
У світлі ліхтаря з’явилася дівчинка з возиком, повним водоростей — кощава нечупара у завеликих чоботях, з розкошланим брудним волоссям.
— Тут є ще один такий — сидить у «Щасливому порті», співає Жоні Жегляра, — повідомила вона двох бравів. А Семові сказала: — Якщо тебе спитають, хто найвродливіша жінка у світі — скажи, що Солов’їха, бо викличуть на бій. Хочеш купити скойок? Найкращих вустриць я вже продала.
— Я не маю грошей, — відповів Сем.
— Він не має грошей! — піддражнився білявий розбишака. Його темнавий супутник вишкірився і щось мовив браавоською. — Моєму приятелеві Терро холодно. Зроби нам ласку, гладкий наш друже — дай йому свого кобеняка.
— І цього не роби, — встрягла дівчинка з возиком, — бо далі завимагають чоботи, і скоро підеш голий.
— Кицьок, які забагато нявкають, топлять у протоках, — застеріг її білявий розбишака.
— Не тих, які мають пазурі.
Раптом у лівиці дівчинки з’явився ніж — тонке й гнучке, як вона сама, лезо. Молодик на ім’я Терро щось сказав білявому приятелеві, вони стиха гигикнули і пішли собі геть.
— Дякую, — мовив Сем до дівчинки, коли ті зникли.
Дівчинка миттю прибрала ніж з руки.
— Якщо ти ходиш уночі з мечем, це означає — тебе можна викликати. Невже ти хотів з ними битися?
— Ні, — кавкнув Сем так жалюгідно, що аж сам зіщулився.
— Ти справді з Нічної Варти? Ніколи не бачила такого чорного братчика, як ти. — Дівчинка махнула на возика. — З’їж останні скойки, коли хочеш. Однак їх ніхто не купить — темно вже. То ти пливеш на Стіну?
— До Старограду. — Сем ухопив одну з печених скойок і жадібно її ковтнув. — Ми тут пересиджуємо від одного корабля до іншого.
Скойка була смачна. Він з’їв ще одну.
— Брави ніколи не чіпають людину без меча. Навіть такі тупі віслючі піхви, як Терро та Орбело.
— Ти хто така?
— Ніхто. — Смерділо від неї рибою. — Колись була кимось, а зараз ніхто. Клич мене Китичкою, коли хочеш. А хто ти?
— Семвел, з дому Тарлі. Ти розмовляєш посполитою мовою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Учта для гайвороння » автора Джордж Р.Р. Мартин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Семвел“ на сторінці 6. Приємного читання.