— Прошу свідка відповісти на це запитання! — суддя Книпа суворо глянув на Попельського, бо висновки красномовного меценаса йому вочевидь набридли. — Ви підтримували або продовжуєте підтримувати з панною Ренатою Шперлінг інтимні стосунки?
— Я кохав її, — спокійно відповів детектив, — а вона мене покинула. Не знаю, де вона перебуває зараз.
Дами в залі захвилювалися, звідусюди чулося театральне шепотіння й вибухи нервового сміху. Цього разу суддя нікого не заспокоював. Бехтольд-Сморавинський переможно глянув на присутніх.
— А свідкові відомо, що обвинувачуваний Юзеф Бекерський залицявся до неї?
— Так.
— Панна Шперлінг розповідала вам про це?
— Так.
— Отож, закохавшись у панну Шперлінг, ви могли вважати графа Бекерського суперником?
— Ні.
— Чому?
— Бо панна Шперлінг його ненавиділа. Неможливо вважати суперником мужчину, якого ненавидить кохана жінка.
Цього разу Бехтольд-Сморавинський не наполягав на подальших поясненнях. Він вочевидь захопився й рушив у наступ. Запитав, як саме виглядала перша зустріч свідка з обвинувачуваним. Довідавшись, що тоді Попельського було брутально побито Бекерським та його російськими посіпаками, адвокат серйозно й уважно глянув на Едварда.
— Чи принизив він вас якимсь іншим чином? — спитав пан меценас.
— Ні.
— А тепер я поставлю вам дуже складне запитання. Воно буде неприємним для такого мужчини, як ви, котрий не звик підкорятися іншим, тобто для натури незалежної, владної та рішучої. Саме про такі риси свідчить, ваша честь, звільнення свідка з поліції за порушення службової дисципліни. Та повернімося ad rem. Запитання, яке я зараз поставлю, — адвокат глянув на присутніх у залі, — може шокувати сторонніх осіб, особливо дам, тож заздалегідь прошу пробачення. Отож, запитую у свідка, — новий співчутливий погляд у бік Попельського, — чи побивши, обвинувачуваний помочився на вас?
Залою прокотився гомін, а тоді запала мертва тиша. Присутні уважно вдивлялися в Попельського.
— Ні, нічого такого не було.
Адвокат повторив хитромудрі словесні викрутаси, запевняючи, що усвідомлює, яке це болісне приниження для будь-якого мужчини. Окрім того, він розуміє, у якому світлі такий ганебний вчинок показує його клієнта. Однак, працюючи non sordidi lucri causa, sed ut veritas magis propagetur[61], він наполегливо просить зізнатися, що свідок став об’єктом жахливої наруги. Попельський удруге категорично заперечив. Для бувальців судових зал (у тому числі й для особи, що пише ці слова) було очевидним те, що стратегія адвоката полягає у формуванні переконання, буцім принижений Попельський міг підлаштувати те, що сталося в помешканні Буйка так, аби це кинуло підозру на його кривдника й таким чином помститися.
— Отже, шановні присяжні, — зробив висновок пан меценас, — свідок заперечує факт, який могли б підтвердити російські товариші обвинувачуваного. Проте їх, за дивним збігом обставин, було дуже швидко депортовано. Зазначу, що така процедура зазвичай триває щонайменше півроку. Цього разу важливі свідки обвинувачення були видворені з країни за три місяці! Повідомляю судові, ваша честь, також інформацію особистого характеру, яка чітко демонструє, що товариські зв’язки Едварда Попельського допомогли провести процедуру депортації надзвичайно швидко! У відповіді на мій запит зазначено, що наказ про видворення віддав начальник Політичного підрозділу Відділу громадської безпеки Воєводського управління, колишній комісар поліції, пан Францішек Пірожек, друг Вільгельма Заремби, гімназійного товариша Едварда Попельського! Крім того, у цій справі зникає ще один важливий для захисту свідок, панна Рената Шперлінг. Ця пані становила об’єкт любовного суперництва між обвинувачуваним та свідком. Що може бути більш природнім для закоханого мужчини, аніж за допомогою Феміди позбутися ненависного супротивника, знаного ґвалтівника, якому надзвичайно легко приписати будь-який злочин, тим більше політично вмотивоване вбивство Буйка, котрий зруйнував цьому суперникові кар’єру?
Потому адвокат завдяки спритно поставленим запитанням змусив свідка, попри помітний спротив останнього, зізнатися в тому, що позбувшись роботи в поліції, він бідував. Звертав увагу на невдалі спроби покращити власне існування читанням лекцій в університеті. Змалювавши позаполіційне життя Попельського в найчорніших тонах, він знову запитав свідка, чи правда, що впіймавши вбивцю Буйка, той отримав би можливість повернутися на роботу до поліції.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Числа Харона » автора Марек Краєвський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Число мудреця“ на сторінці 27. Приємного читання.
TextBook