Розділ «Частина друга»

Вона побрела на кухню, увімкнула електрочайник і впала за стіл. Вона нагадала мені мою сестру за три тижні після того, як вона народила близнюків — їй ледь вистачало сил, щоб підняти голову.

— Може, вам варто звернутися до лікаря, хай би виписав щось, — запропонувала я, але вона похитала головою.

— Я не хочуть спати занадто глибоко, — сказала вона, її очі розширилися, надаючи їй дещо маніакального вигляду. — Я повинна бути насторожі.

Я сказала б, що деякі коматозники більш насторожі, ніж вона зараз, але промовчала.

— Роббі Кеннон, про якого ви просили дізнатися, — сказала я. Вона здригнулася і стала гризти ніготь. — Ми трохи подивилися на нього. Ви маєте рацію щодо його схильності до жорстокості — його, зокрема, кілька разів судили за домашнє насильство. Але він не був причетний до смерті вашої сестри. Я їздила до Ґейтсхеда — він там живе — і трохи поговорила з ним. Він був у Манчестері в гостях у сина тієї ночі, коли загинула Нел. Він каже, що не бачив її багато років, але, коли прочитав про її смерть у місцевій газеті, то вирішив прийти засвідчити свою повагу. Його добряче приголомшило, що ми взагалі питали його про це.

— А він… — майже пошепки почала вона. — А він не згадував про мене? Чи Ліну?

— Ні. Не згадував. А чому ви запитуєте? Він тут був?

Я подумала про обережність, з якою вона відчиняла вхідні двері, на те, як вона озиралася через плече, ніби там хтось мав би з’явитися.

— Ні. Тобто, я не думаю. Не знаю.

Більше я від неї нічого суттєвого не домоглася. Було зрозуміло, що вона боїться його з певної причини, але не хоче казати, чому. Так не годилося робити, але поки що я не стала допитуватися, бо мала ще одну незручну тему розмови.

— Це трохи важко, — сказала я їй. — Але боюся, що нам потрібно знову обшукати будинок.

Вона подивилася на мене з жахом.

— Чому? Чи знайшли щось? Що трапилося?

Я розповіла про таблетки.

— О Боже! — Вона заплющила очі й опустила голову. Можливо, виснаження притупило її реакцію, але, здається, вона не була шокована.

— Вона купила їх у листопаді минулого року, вісімнадцятого числа, з американського сайту. Ми не можемо знайти дані про будь-які інші покупки, але нам потрібно перевірити…

— Добре, — сказала вона. — Звичайно.

Вона потерла очі кінчиками пальців.

— Двоє людей у формі зайдуть сьогодні вдень. Вам так зручно?

Вона знизала плечима.