Розділ «Борва мечів»

Тієї ночі Санса майже не спала — лише перекидалася і крутилася, наче знову опинилася в череві «Морського царя». Їй наснилася смерть Джофрі, та коли він почав дерти горло, і кров потекла пальцями, вона з жахом зрозуміла, що то її брат Робб. Побачила вона і свою весільну ніч, і очі Тиріона, що палко їли її тіло, поки вона роздягалася. Раптом її чоловік став таким великим, яким Тиріон аж ніяк не міг бути. А коли заліз до ліжка, вона побачила у нього рубці лише на одній щоці.

— Я заспіваю тобі пісеньку, — заскреготів він.

Санса прокинулася і побачила коло себе старого сліпого собаку.

— Шкода, що ти не Панночка, — мовила вона до нього.

Зранку Гризела заспішила нагору до опочивальні з тацею для вельможного подружжя, заставленою хлібом, маслом, медом, садовиною та вершками. А коли повернулася, то повідомила, що пан і пані чекають на Алейну. Санса ще не отямилася від сну і не одразу згадала, що це ж вона і є Алейна.

Пані Ліза ще лежала у ліжку, але князь Петир був уже вдягнений.

— Ваша тітка бажає з вами говорити, — мовив він до Санси, натягуючи чобіт. — Я сказав пані, хто ви така насправді.

«О божечки ласкаві!»

— Я… дякую вам, ясний пане.

Петир ухопив другий чобіт і рвучко його насунув.

— Я вже наївся рідною домівкою аж донесхочу. По обіді ми вирушаємо до Соколиного Гнізда.

Він поцілував свою пані дружину, лизнув з її вуст краплю меду і рушив до сходів.

Санса стояла у ногах ліжка і чекала на ласку тітки, яка їла грушу і роздивлялася її на всі очі.

— Ось тепер бачу, — мовила пані Ліза, відкладаючи серединку. — Ти дуже схожа на Кетлін.

— Дякую на доброму слові.

— Я тебе не хвалила! Якщо правду сказати, то ти аж занадто схожа на Кетлін. Цьому треба якось зарадити. Гадаю, перш ніж везти тебе до Соколиного Гнізда, ми тобі вичорнимо волосся.

«Вичорните мені волосся? Навіщо?»

— Ваша воля, тітонько Лізо.

— Не смій кликати мене так! Жодне слово про твою присутність не повинне досягти Король-Берега. Я не дозволю піддати небезпеці мого сина! — Вона вкусила куточок медового стільника. — Я втримала Долину подалі від цієї війни. Ми зібрали добрячий врожай, нас захищають гори, Соколине Гніздо стоїть неприступне. Та все одно я не бажаю накликати на нас гнів князя Тайвина.

Ліза відклала стільника і облизала мед з пальців.