Розділ «Борва мечів»

— Тутечки я! — Грен виступив з темряви з іншого боку ліжка. — Лишень заснув трохи.

Джонові пересохло у горлі.

— Води, — прохрипів він.

Грен сходив по воду, підніс йому кухля до вуст.

— Я бачив Кулак, — мовив Джон після довгого ковтка. — Кров, мертвих коней… Нойє каже, з тузінь братчиків повернулося… хто?

— Дивен повернувся. Велетень, Скорботний Ед, Миленький Донел Схил, Ульмер, Лех Ліворукий, Гарт Сіре Перо. Ще четверо чи п’ятеро. Ще я осьо.

— А Сем?

Грен відвернув очі.

— Він убив одного з Інших, Джоне. Тицьнув у нього отим кинджалом з драконоскла, що ти йому зробив. І ми його почали кликати Семом Смертяним. А він цього не любив, страх.

«Сем Смертяний.» Джон погано уявляв собі вояка, гіршого за Семвела Тарлі.

— Що з ним сталося?

— Ми мусили його лишити, — похнюплено мовив Грен. — Я його трусив, кричав на нього, навіть ляпаса дав. Велетень спробував поставити на ноги, але ж Сем такий важкий. Пам’ятаєш, як у навчанні він скручувався на землі й скиглив, а вставати не хотів? У Крастера він навіть не скиглив. Підсайдачник та Олло ламали стіни — шукали попоїсти, Гарт бився з іншим Гартом, ще дехто ґвалтував Крастерових дружин. Скорботний Ед здогадався, що Підсайдачникова зграя уб’є всіх вірних братів, щоб ми не розказали, що сталося — а їх було вдвічі більше за нас. Ми лишили Сема зі Старим Ведмедем. Він нікуди не хотів рушати з місця, Джоне.

«Він був вашим присяжним братом» — трохи не вирвалося в Джона. — «Як ви могли його лишити серед дикунів та горлорізів?»

— Може, він ще живий, — мовив Пип. — Ось побачиш: іще здивує нас і завтра з’явиться. Ще й не пішки, а верхи на коні!

— Еге ж! Із головою Манса Розбишаки під пахвою. — Грен намагався його підбадьорити, але сам не вірив у свої слова, і Джон це добре чув. — То ж Сем Смертяний!

Джон знову спробував сісти. То виявилася така ж прикра помилка, як і вперше. Він скрикнув і залаявся.

— Грене, ходи збуди маестра Аемона, — мовив Пип. — Скажи маестрові, що Джонові треба ще макового молочка.

«Так» — подумав Джон і сказав:

— Ні! Адже магнар…

— Та знаємо, — відповів Пип. — Вартовим на Стіні наказано спостерігати за півднем. Донал Нойє надіслав кількох хлопців до Завітряної Стяги наглядати за королівським гостинцем. Маестер Аемон вислав птахів до Східної Варти і Тіньової Вежі.