Розділ «Борва мечів»

— Криці вистачило на два клинки, не на три. Якщо маєш потребу в кинджалі, візьми собі у зброярні. Роберт по своїй смерті залишив їх кількасот. Геріон подарував йому на весілля визолоченого кинджала з руків’ям слонової кістки. Ще половина послів при дворі намагалася здобути ласку його милості, підносячи оздоблені самоцвітами ножі та викладені сріблом мечі.

Тиріон усміхнувся.

— Вони б швидше здобули його ласку, якби дарували власних юних доньок.

— Безперечно. Єдиний клинок, якого брав до рук Роберт, був мисливський ніж, що йому подарував Джон Арин ще в дитинстві. — Князь Тайвин махнув рукою, наче відганяючи спогади про короля Роберта і його ножі. — То що ти знайшов на березі річки?

— Багато грязюки, — відповів Тиріон, — і кілька трупів, які ніхто не потурбувався поховати. Перш ніж ми зможемо знову відчинити порт, треба вичистити річище Чорноводи, розламати або підняти потоплені кораблі. Мусимо полагодити три чверті пришибів, а деякі краще розвалити зовсім і відбудувати з голої землі. Від рибного базару геть нічого не лишилося, Річкова і Королівська брами пошкоджені стіноламами Станіса і потребують заміни. Коли я рахую кошторис усіх робіт, мені робиться млосно.

«Якщо ви, батьку, справді умієте срати золотом, то шукайте нужника і беріться до справи» — кортіло додати Тиріонові, але він розважливо утримався.

— Ти знайдеш стільки золота, скільки треба, я певен.

— Та невже? І де ж? У порожній скарбниці? Я вам казав, що там немає ані шеляга. Ми ще навіть не розрахувалися з алхіміками за їхній шал-вогонь і з ковалями за мій ланцюг, а Серсея вже вимагає, щоб корона сплатила половину вартості Джофового весілля. А це, хай їм грець, сімдесят сім страв, тисяча гостей, повний пиріг голубів, пісняри, штукарі…

— Розкоші теж служать своїй меті. Ми маємо показати усій державі міць та багатство Кастерлі-на-Скелі.

— То хай Кастерлі-на-Скелі платить гроші!

— Чого б це? Я бачив звіти Мізинця. Доходи корони збільшилися удесятеро проти тих, що були за Аериса.

— Удесятеро збільшилися і витрати корони. Роберт розкидав гроші направо й наліво — так само, як своє сім’я. А Мізинець усе позичав і позичав. У вас теж, поміж інших. Так, доходи ми наразі маємо чималі, та вони ледве покривають лихву за боргами, яких наробив Мізинець. А чи не пробачите ви, раптом, борг престолу домові Ланістер? Це б нам дуже допомогло.

— Не кажи дурниць.

— Тоді, може, краще подати сім страв замість сімдесяти семи? Запросити триста гостей замість тисячі? Та й без ведмедя-танцюриста якось можна перебути — либонь і без нього весілля не знудиться.

— Тирели вважатимуть нас за жмикрутів. Я хочу і розкішне весілля, і відбудований берег. Якщо ти не вмієш знайти на це гроші, скажи слово, і я призначу коронним підскарбієм того, хто зуміє.

Думка про ганебне вигнання з посади, яку він щойно посів, викликала в Тиріона глухе роздратування.

— Та знайду я вам гроші, не переймайтеся.

— Чудово, — кивнув батько, — а поки шукаєш, пошукай заразом і шлях до ліжка своєї дружини.

«То плітки досягли навіть його.»

— Вже знайшов, дякую за турботу. Це такі меблі між вікном та комином, з оксамитовим навісом і периною з гусячого пуху.