Розділ «Борва мечів»

— За кілька годин звідси. Отаман зрадіє, коли вас побачить, але на вашому місці я б не кликав його цапом у вічі. Шляхетний пан Варго дуже прискіпливий щодо своєї честі.

«Відколи це дурноротий дикун завів собі якусь честь?»

— Неодмінно запам’ятаю. Вельми вдячний за пораду. А чи не розкажете мені, над чим він нині шляхетно панує?

— Над Гаренголом. Йому обіцяно гаренгольске дідицтво у вічне володіння.

«Гаренгол?! Мій батечко геть з глузду з’їхав, абощо?» Хайме підняв руки і проказав:

— Без ланцюгів мені буде зручніше.

Урзвик лише видав смішок — сухий, наче старий пергамен.

«Щось тут коїться дуже погане.» Але Хайме не виказав свого занепокоєння, лише всміхнувся:

— Невже я так смішно пожартував?

Безносий вишкірився:

— Еге ж. Потішний ти. Я так не веселився, відколи Гризло відкусив тій септі цицьку.

— Ви з вашим батьком програли надто багато битв, — устряг дорнієць. — Нам довелося зміняти лев’ячі шкури на вовчі.

Урзвик винувато розвів руками, наче у вибаченні.

— Тімеон хоче сказати, що «Хвацькі Компанійці» більше не знаходяться на службі дому Ланістер. Наразі ми служимо князеві Болтону та Королю-на-Півночі.

Хайме подарував йому холодну, вкрай презирливу посмішку.

— А ще кажуть, що це я маю гівно замість честі.

Урзвика його зауваження не потішило; на його знак двоє Кровоблазнів ухопили Хайме за руки, а Рорж щосили увігнав кольчужного кулака у живіт. Поки Хайме стогнав, зігнутий рачки, здалеку долинув дівчиськів голос:

— Припиніть, його не можна кривдити! Нас послала пані Кетлін задля обміну бранців, він під моїм захистом!…

Рорж ударив знову, вибиваючи з легенів рештки повітря. Брієнна кинулася по меча, якого зронила біля струмка, та не встигла ухопити його, як її наздогнали Кровоблазні. З огляду на її силу, знадобилося четверо, щоб копняками і стусанами примусити дівчину до покори. Коли вони скінчили, Брієннине обличчя запухло і скривавилося незгірш обличчя Хайме, а з рота вилетіло два зуби, що, певно ж, не додало їй краси. Двох бранців, що спливали кров’ю та запиналися на кожному кроці, потягли крізь ліс назад до коней. Брієнна шкутильгала від рани на стегні, завданої Хайме. Зараз він жалів, що поліз у ту бійку, а особливо жалів її. Сьогодні вночі вона вже напевно втратить цноту — годі й сумніватися. Безносий буде перший, а там нагодяться і кілька інших.

Дорнієць прив’язав їх спиною до спини верхи на плужному коні Брієнни. Тим часом інші Кровоблазні роздягали Клеоса Фрея і ділили його майно. Рорж дістав собі заляпаний кров’ю вапенрок з гордими знаками Ланістерів і Фреїв у чвертях. Леви та башти несли на собі дірки, пробиті стрілами.