TextBook — Він ваш сусід? — розпитувала Моа. — Міг він потрапити на ваше подвір’я і зловити Антака з Ведуром?
— Ні! — Хлопчик із відчуттям полегшення потряс головою. Хоча про таку можливість він і не подумав. — Ні, він мешкає біля річки, в гавані.
— Ні? — настирливо допитувалася Моа.
Йоганнес подивився на свої руки.
— Втім, він має ключа від нашої квартири, — пробурмотів він. І замовк. Не сказав, що Томас давно вже без роботи і тому будь-коли може заходити до їхнього помешкання — навіть тоді, коли ні матері, ні сина не буває вдома.
«А те зашторення баркаса!» — подумав Йоганнес. Враз усе й зійшлося. Аби ніхто не зазирнув до каюти. І ніхто його не знайде, бо він ніде не прописаний. «Я, мабуть, був сліпий… І Брітта сліпа!»
— Йоганнесе! — гукнула Моа.
«Але навіщо йому це? — намагався збагнути Йоганнес. — Навіщо захоплювати тих двох і тримати їх? Пощо йому Антак з Ведуром?»
— Йоганнесе! — нетерпляче добивалася Моа. — Я з тобою розмовляю!
«Але ж фібула таки в Томаса!»
— Відчини вікно, Йоганнесе! — крикнула дівчинка йому у вухо. — Ти не чуєш? Я хочу на підвіконня!
Йоганнес кивнув. Хоч як міркуй, а залишався упертий факт: Томас якось та заволодів фібулою!
Йоганнес відчинив вікно, і дівчинка вихилилася назовні.
— Ніссе! — захоплено крикнула вона. — Ніссе! Заходь! Ми вже знаємо, де вони!
Ніхто не обізвався.
— Ми знаємо, де та фібула! — наполегливо кричала Моа. — Ніссе, повертайся!
Поруч неї вихилився у вікно і Йоганнес.
— Ніссе, обізвись! — крикнув і він. — Аби ми хоч знали, що ти ще живий!
Але ніхто так і не обізвався знадвору.
— Його тут немає! — прошепотіла Моа.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Медлевінґери» автора Кірстен Бойє на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Загублена фібула“ на сторінці 54. Приємного читання.