Йоганнес насупив брови. І тоді збагнув.
— Отже, спершу хтось має померти? — пошепки запитав він.
Моа безпорадно знизала плечима.
— Інакше я цього не можу собі пояснити! — сказала вона. — І найгірше те, що, відколи зникли Антак і Ведур…
— Так?
Моа похитала головою.
— А, нічого, — промимрила вона.
— …ти боїшся, що має померти котрийсь із них двох? — закінчив за неї думку хлопчик, хоч і не відразу збагнув. — Чи як, Моа? Те, що твоєї фібули досі немає, для тебе є ніби знаком, що помре Ведур або Антак. І тому ти хочеш неодмінно розшукати їх, поки цього не сталося.
Моа подивилася на хлопчика.
— Так? — з острахом запитала вона. — Так, Йоганнесе?
Йоганнес задумливо похитав головою.
— Можливо, помре хтось зовсім інший, — сказав він і додав, намагаючись говорити впевнено. — Є ж у вас, либонь, і старі люди.
Моа кивнула головою.
— Краще б я ніколи не ходила до того гаю! — забідкалася вона. — Тоді б я цього не довідалася і не хвилювалась би так…
— І завжди все через ті дурні фібули! — кинув Йоганнес.
І цієї миті картина виринула на поверхню пам’яті.
Тепер він пригадав.
26
— Моа! — тихо покликав Йоганнес.
Дівчинка саме стояла на стільці перед вікном і дивилася на вулицю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Медлевінґери» автора Кірстен Бойє на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Загублена фібула“ на сторінці 52. Приємного читання.