— Аякже, готовий. Тільки не знаю, чи сподобається він вашій милості? — Він підняв шаблю із зміїним руків'ям і прочитав:
Хто відважний, той і дужий,
Ну, а дужий б'ється мужньо,
Здобуває перемогу —
Смерть тікає від такого!
— Напишіть і на моїй шаблі те саме! — попросив Янчі Терек.
— Ні,— відповів Тіноді, хитнувши головою,— тобі я напишу інший вірш.
З ліжка озвався Мекчеї:
— Дядечку Шебек, на шаблі Добо напишіть так, щоб там стояло й ім'я короля. Ну, знаєте, як пишуть: за бога, за вітчизну і за короля.
— Це вже застаріло! — відповів Тіноді.— Уже вийшло з моди відтоді, як угорська корона опинилася на голові з німця. Якби Добо це хотів накреслити на своїй шаблі, то взяв би її з собою і сам би звелів кому-небудь написати.
— Мені пригадалися слова, які я чув, коли був ще дитиною,— сказав Гергей, приклавши палець до лоба.— Їх варто було б написати.
— Які ж це слова?
— «Головне — ніколи не боятися».
Тіноді замотав головою.
— Думка гарна, але висловлена незграбно. Постривайте...
Підперши рукою підборіддя, він втупився поглядом кудись у простір. Всі замовкли. Нараз очі його заблищали.
— Куди ти годишся, якщо боїшся!
— Оце добре! — вигукнув Гергей.
Тіноді вмочив гусяче перо в дерев'яний каламар, що стояв на підвіконні, і написав девіз на шаблі.
Залишалося зробити напис ще на одній шаблі. На такій, як у Добо. Мекчеї подарував її Гергею.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зірки Егера» автора Гардоні Г на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя Лев-в'язень“ на сторінці 14. Приємного читання.