— Наша пані не спить. І ночами все чоловіка чекає або листа від нього.
Три дні пролежав Мекчеї у гарячці в замку Терека. Біля нього постійно чергували сини Терека і Гергей. Вони поїли витязя червоним вином і з цікавістю слухали його розповіді.
Господиня теж навідувала Мекчеї, який одразу по своєму прибутті заявив, що приїхав по Гергея і хоче забрати його в королівське військо.
Хлопці дивилися на Гергея приголомшені, а господиня не могла приховати докір і скорботу.
— І ти нас покинеш? Чи я не була тобі за рідну матір? А мої сини хіба не стали тобі братами?
Схиливши голову, Гергей відповів:
— Мені вже вісімнадцять років. Невже я буду тут байдикувати і марнувати час, коли батьківщині потрібні солдати?
На свій вік він справді виглядав змужнілим, на його по-дівочому смаглявому обличчі вже пробивалася борідка. Променисті чорні очі були серйозні й розсудливі.
— Тільки тебе там не вистачало! — похитала головою пані Терек.— Хіба ти не можеш трошки почекати, поки підростуть і мої сини? Усі від нас відвернулися! — І вона скрушно зітхнула, витираючи сльози, що потекли з очей.— Від кого відвернувся бог — відвернуться й люди.
Гергей став перед нею навколішки і поцілував їй руку.
— Люба матусю, якщо ви так розумієте мій учинок, я лишаюсь.
У кімнаті стояв і Тіноді. Він щойно прибув з Ершекуйвара — приїхав довідатися що-небудь про свого господаря. Але, побачивши, що на замку немає прапора, а господиня в жалобі, не спитав нічого.
Він сидів біля вікна на скрині, вкритій ведмежою шкурою, і щось писав на клинку шаблі.
Почувши слова Гергея, він припинив роботу.
— Ласкава пані, дозвольте й мені втрутитись у вашу розмову.
— Що ж, кажи, Шебек.
— Пташка завжди повертається до свого гніздечка, де б вона не літала. Гергей теж хоче випурхнути на волю. І я скажу: хай політає по білому світу. Тому що, перепрошую, воно вже видно, що панич Янош не сьогодні-завтра змужніє, тоді й для нього краще мати біля себе досвідченого воїна.
У цих словах не було нічого смішного, але присутні все ж усміхнулися. Звикли, що дяк Шебек завжди жартує, коли не співає. І якщо навіть він говорив серйозно, всім здавалося, ніби в його словах криється якийсь жарт.
Пані Терек кинула погляд на роботу Тіноді.
— Вірш уже готовий?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зірки Егера» автора Гардоні Г на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя Лев-в'язень“ на сторінці 13. Приємного читання.