— Так,— відповів турок, і погляд його пожвавішав.
— Виходить, ти наполовину угорець?
— Так.
— Турки тебе вивезли, коли ти ще був малим хлопчиком?
— Ти вгадав, пане.
— Звідки тебе вивезли?
— Я вже забув.
— Скільки тобі було тоді років?
— Я був ще зовсім малим.
— А батька ти пам'ятаєш?
— Ні.
— І не пам'ятаєш, як тебе звали?
— Не пам'ятаю.
— І ти не можеш згадати жодного імені з часів свого дитинства?
— Ні.
— Дивно, що ти не забув угорську мову.
— В яничарському училищі навчалося чимало угорських хлопців.
— А ти не знав хлопчика на ім'я Імре? Імре Шомоді? Родом із села Лак.
— Мені здається, що я вже десь чув це ім'я.
— Кругловидий, чорноокий, опецькуватий хлопчик. Було йому тоді всього років п'ять. З лівого боку на грудях у нього родимка, наче трилисник,— така, як у мене.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зірки Егера» автора Гардоні Г на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша Де угорські витязі родяться?“ на сторінці 42. Приємного читання.