— «Чорлу...»
— Звідти вже видно море!
Бранці зітхнули. Дехто обхопив обличчя руками, дехто із сльозами на очах втупився вдалечінь.
5
Чоловік з пошрамованим обличчям, пропахлий рушничним порохом, промовив:
— Краяни,— почав він тихим сухим голосом,— якби ви змогли мені допомогти якось визволитись, я б тоді вас усіх врятував.
Бранці здивовано глянули на нього. Чоловік скоса зиркнув на турків і вів далі ще тихіше:
— Я знатного роду. У мене два замки, багато грошей і військо.
— Як тебе звати, брате? — запитав піп.
— Моє ім'я Раб,— неохоче відповів чоловік з пошрамованим обличчям.
Він підвівся, ступив, шкандибаючи, кілька кроків у напрямку до турків. Затим сів і почав уважно розглядати освітлені вогнем обличчя.
— Теж мені, знатного роду! — махнув рукою один з бранців.— Мабуть, якийсь циган, а може, й кат.
Гергей аж здригнувся, коли почув слово «кат», і з жахом втупився в незнайомця. Дитячим розумом він збагнув так, що цей чоловік — циганський кат.
— Ех, якби у вас була розрив-трава! — зітхнув Гашпар, поправляючи кайдани на ногах. Він примостився біля колеса.
Невільники сиділи тихо й зажурено. Гашпар вів далі:
— Від розрив-трави кайдани самі спадають.
Яничари раптом пожвавішали і з'юрмилися біля одного з барилець. Вони виявили в ньому солодке вино. Барильце підкотили до вогнища і, прицмокуючи, заходилися пити вино...
В небі вже загорілися зорі, зійшов місяць.
В обсипаних росою лісових зарослях гули хрущі.
Бранці полягали на траві, поснули, і в сновидіннях шукаючи шлях до визволення. Заснув і священик, поклавши руку під голову,— видно, звик спати на подушці. Циган спав горілиць, склавши руки на грудях і широко розкинувши ноги. Всі вони поринули в глибокий сон. Тільки Гашпар зітхнув ще раз жалібно і сонним голосом сказав:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зірки Егера» автора Гардоні Г на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша Де угорські витязі родяться?“ на сторінці 22. Приємного читання.