— Кого як. Буває по-всякому.
Піп підвівся.
— Виходить, дорога вам туди знайома?
— Краще б її ніколи не знати! — відповів чоловік.
Священик поставив ногу на маточину колеса воза і при світлі полум'я від вогнища уважно розглядав широке, гладеньке кільце кайданів, що охоплювало щиколотку. На ньому були помітні якісь дрібненькі подряпини. То були записи когось із бранців: його страждання за час довгого шляху, всього слів двадцять.
Священик прочитав:
— «Від Нандорфехервара до Хізарлика один день. Потім Баратина...»
— Hi,— зауважив селянин,— до Баратини ще п'ять привалів.
— Виходить, оці п'ять хрестиків означають п'ять привалів. Отже, п'ять стоянок. «Тоді йде Алопніца...»
Селянин кивнув.
— «Потім Ніш...»
— То вже Сербія,— зітхнув селянин, обнявши свої коліна.— Там росте цей... як його? Рись, чи що...
— Рись? — здивувалася одна з жінок.
Селянин не відповів.
Священик далі розглядав позначки на кайданах.
— «Тоді йде Курі-Кемце...»
— Там багато скорпіонів.
— «Шаркеві...»
— Там стоять три млини. Щоб їм вода в греблі висохла!
— «Царіброд...»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зірки Егера» автора Гардоні Г на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша Де угорські витязі родяться?“ на сторінці 20. Приємного читання.