Розділ XXI

— Ні, ти не так мене зрозумів. — Вона трохи відсунулась і глянула на нього. — Я майже від самого початку відчула, що ти мене любиш.

— А ти сама? — спитав він.

— У мене це вийшло якось несподівано. — Вона говорила дуже повільно, погляд її був теплий і схвильований, а з лиця не сходив ніжний рум'янець. — Я не розуміла, аж поки ти не обняв мене. І я ніколи не думала, що можу вийти за тебе заміж. Чим ти причарував мене?

— Не знаю, — усміхнувся він. — Хіба тільки своїм коханням, бо я кохав тебе так палко, що й камінь розтопився б, не те що серце живої жінки.

— А я зовсім не так уявляла собі кохання, — задумливо промовила Рут.

— А як же?

— Я не думала, що воно таке. — Рут подивилась на нього, потім опустила очі і докінчила: — Я просто нічого про це не знала.

Мартін ще раз хотів пригорнути її до себе, та тільки зробив ледь помітний порух, боячись бути нав'язливим. Але вмить відчув у її тілі покору, і вона знов опинилась у кільці його рук, і їхні губи знову злилися в довгому поцілунку.

— Але що скажуть мої батьки? — мовила вона, раптом занепокоївшись.

— Не знаю. Та про це ми завжди можемо дізнатися.

— Що як мама не згодиться? Я навіть не зважуся сказати їй про це.

— То я сам скажу, — сміливо запропонував він. — Я знаю, що твоя мати не дуже мене любить, проте якось уже здобуду її прихильність. Той, кому пощастило здобути твою любов, усе здобуде. А коли ні…

— То що?

— Ми все одно не розлучимося. Тільки не може бути, щоб твоя мати не згодилась. Занадто вже сильно вона тебе любить.

— Я боюся розбити їй серце, — сумно сказала Рут.

Він хотів її запевнити, що материнські серця розбиваються не так уже й легко, але натомість промовив:

— Вище за кохання нема нічого в світі!

— Знаєш, Мартіне, я часом боюся тебе. Навіть зараз мені стало страшно, коли я подумала, хто ти і ким був раніш. Ти повинен бути добрим, дуже добрим до мене. Я ж мов дитина. Я ще ніколи не кохала!

— Я теж. Ми обоє діти. І нам випало велике щастя віддати одне одному своє перше кохання.

— Цього не може бути! — вигукнула вона й швидким пристрасним рухом вирвалася з його обіймів. — Не може бути, щоб ти… Ти ж був матросом, а матроси, я знаю…