— Гаразд, — сказав Трістран, — я саме зараз збираюся трохи поспати. Нічого іншого наразі на думку не спадає. Непростий був у мене день, стільки всього навалилося. Вам, певно, теж варто було б поспати. На нас чекає довга подорож.
Небо потрохи світлішало. Трістран ліг на траву, підклав під голову сумку, намагаючись пропускати повз вуха лайливі й образливі слова, якими обсипала його дівчина в блакитному платті.
Він думав, що робитиме кошлатий чоловічок, коли помітить, що Трістран не повернувся.
Думав про те, що зараз робить Вікторія Форестер, і вирішив, що вона, певно, в будинку батьків, у своїй спальні — лежить на ліжку й бачить солодкі сни.
Думав про те, наскільки довга перед ними подорож — півроку — і що вони весь цей час їстимуть.
Думав про те, що їдять зорі…
А тоді заснув.
— Бовдур. Дурноверхий йолоп, — сказала зірка.
Зітхнувши, вона спробувала вмоститися якомога зручніше, наскільки дозволяли обставини. Нога дошкуляла безперервним тупим болем. Кілька разів вона посмикала за ланцюг на зап’ястку і зрозуміла, що він був міцний і прилягав досить щільно — його не можна було ані розірвати, ані скинути.
— Кретин, безпросвітний телепень, — пробурмотіла вона.
І незабаром також заснула.
Розділ п’ятий в котрому відбувається запекла боротьба за корону
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зоряний пил» автора Ніл Ґейман на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ четвертий «Чи встигну я туди при свічці?»“ на сторінці 19. Приємного читання.