Розділ «Протистояння. Том 1 : роман / Стівен Кінг»

— Свята правда.

У Ллойдовій пам’яті вигулькнув привид Баца Фрімена — він весело крикнув: «Гоп! Гоп!» — і застрелив жінку на заправці.

— А кілька разів він націлював пістоль і на тебе…

— Ні, він ніколи…

— Так-так. Ти просто забув. Якось він пригрозив тебе вбити, якщо ти йому не підігруватимеш.

— Ну, у мене був дулівер…

— Гадаю, — мовив Девінс, не зводячи з нього очей, — що як покопирсаєшся в пам’яті, то згадаєш, як Бац казав, що він заряджений холостими. Пригадуєш таке?

— От зараз, як ти про це заговорив…

— І коли твій пістолет почав стріляти справжніми кулями, ти здивувався, як ніхто інший, так?

— Ще б пак, — сказав Ллойд і енергійно закивав. — Мало серце не зупинилося!

— І ти саме збирався наставити пістолета на Баца Фрімена, коли його встрелили, звільнивши тебе від мороки.

Ллойд подивився на адвоката, і в його очах зажевріла надія.

— Містере Девінс, — мовив він зі щирим серцем, — усе так і сталося, бля буду.

———

Того ж ранку він стояв на тюремному подвір’ї, спостерігав за грою в софтбол[117] і обмізковував усе, що наговорив Девінс, коли до нього підійшов кремезний в’язень на прізвище Мезерс і зграбастав його за комір. Голова в Мезерса була поголеною а-ля Теллі Савалас, і лисина доброзичливо блищала на гарячому пустельному повітрі.

— Ану зажди хвилинку, — обурився Ллойд. — Мій адвокат порахував мені всі зуби. Сімнадцять штук. Тож якщо ти…

— Ага, Шоклі казав, — мовив Мезерс. — Тож він попросив, щоб я…

Коліно Мезерса поцілило Ллойдові точнісінько в промежину, і там вибухнув сліпучий біль — такий нестерпний, що він не міг навіть зойкнути. Ллойд мішком упав на землю й лежав там, звиваючись і тримаючись за яйця. Судячи з відчуттів, їх було розчавлено. Світ затулив червонястий туман агонії.

Через деякий час — хтозна через скільки — він спромігся поглянути вгору. Мезерс досі дивився на нього, і лиса голова так само блищала. Охоронці демонстративно дивилися в інші боки. Ллойд стогнав і корчився. З очей чвиркали сльози, а в животі сиділа розпечена свинцева куля.

— Нічого особистого, — щиро сказав Мезерс. — Просто бізнес, сам знаєш. От мені б хотілося, щоб ти виборсався. Схема «Маркема» — повна параша.