Розділ «Частина перша Факти»

— У моїй країні, — сказав він, — ми швидко переходимо до суті справи. Містере Пуаро, я хочу, щоб ви попрацювали на мене.

Брови Пуаро злегка піднялись.

— Моя clientèle[22] тепер обмежена. Я беруся за дуже мало справ.

— Чому ж, звісно, я вас чудово розумію. Але, містере Пуаро, ми говоримо про великі гроші. — Він знову повторив тихим, переконливим голосом: — Великі гроші.

На хвилину чи дві Пуаро замовк, а потім сказав:

— Що ж ви хочете від мене, мсьє е-е-е… Ретчетт?

— Містере Пуаро, я багатий чоловік, дуже багатий. У таких людей є вороги. У мене є ворог.

— Тільки один?

— Що ви хочете цим сказати? — різко запитав Ретчетт.

— Мсьє, спираючись на мій досвід, можу сказати, що, коли людина має, як ви самі зауважили, ворогів, їх кількість здебільшого не обмежується одним.

Здавалося, що Ретчетту полегшало від відповіді Пуаро. Він поквапно сказав:

— Чому ж, я розумію вашу точку зору. Ворог або вороги — це не має значення. Важливою є моя безпека.

— Безпека?

— Моє життя в небезпеці, містере Пуаро. А я один з тих, хто добре вміє дбати про себе. — На мить в руці у нього блиснув пістолет і повернувся назад у кишеню піджака. Ретчетт продовжував похмурим тоном: — Я не з тих, кого можна застати зненацька. Але, гадаю, варто зайвий раз перестрахуватися. І в мене відчуття, що ви саме той, кого мені варто найняти, мсьє Пуаро. І пам’ятайте, що гроші чималі.

Пуаро задумливо дивився на нього кілька хвилин. Його обличчя не відображало жодної емоції. Ретчетт ніяк не міг зрозуміти, які думки роїлися в його голові.

— Мені прикро, — сказав нарешті Пуаро. — Я не працюватиму на вас.

Чоловік пильно глянув на нього.

— Назвіть суму, — сказав він.

Пуаро похитав головою.

— Ви мене не зрозуміли, мсьє. Мені щастить з роботою. У мене достатньо грошей, щоб задовольнити і свої потреби, і свої примхи. Тепер я працюю тільки з такими справами, що зацікавлять мене.