Розділ «Філіпп Майєр Син»

Син

Кивнувши хлопцеві, вона замахала йому рукою, мовляв, іди, доки не пізно. Ноги самі понесли його до виходу, та раптом…

— Як його звати? — перепитала стара по телефону. — Здається, Мартінес.

Його неначе окропом із відра ошпарили. Він ступив кілька швидких кроків уперед, щоб забрати свої папери, але жінка зрозуміла це по-своєму. І, відсахнувшись від нього, перечепилася через власну ногу. Він простягнув руки, щоб не дати їй упасти, проте вона стрімко відхилилася в інший бік. І повалилася горілиць просто на кам’яний фундамент каміна, сильно стукнувшись об нього потилицею. Радіотелефон випав із її руки; Улісс почув чийсь голос у слухавці.

— Місіс Мак-Каллоу? — прошепотів він.

Відповіді не було. Прикриті повіки старої злегка тремтіли.

— Я ж… не зачіпав вас.

І знову — мовчання. Жінка не рухалася; її очі були вже розплющені, але дивилися кудись… у нікуди. І хлопець збагнув, що вона зараз помре.

Запхавши поспіхом свої папери до шкіряної теки, він обвів поглядом кімнату, щоб переконатися, що нічого не забув. А тоді попрямував до дверей.

«Я вбив жінку… — пульсувало в його голові. — Навіть не торкаючись її. Вона померла просто через те, що я існую!»

Він вийшов надвір, але, побачивши одну з вантажівок для робітників, що саме піднялася на вершину пагорба, поквапом сховався в будинку.

«Звісно, мене знайдуть, — швидко-швидко затріпотіли думки в його спантеличеній свідомості. — Вони обов'язково з'ясують, що це був я. Вони це можуть… Але ж я її не чіпав! Та кому яке діло? Я мексиканець, який удерся до будинку заможної американки. Вони не з'ясовуватимуть, зачіпав я її чи ні!»

Вантажівка поїхала геть, і хлопець став блукати порожнім будинком, шукаючи іншого виходу. Це був просто палац якийсь: ноги юнака потопали в розкішних пухнастих килимах; куди б він не пішов, скрізь бачив прегарні скульптури й картини; усюди — напівморок, мов у якомусь кінофільмі. Та ні, тепер не час поринати в цю казкову атмосферу. Треба знайти вихід… А ось і він.

Цими дверима, що вели на вулицю, мабуть, користувалися кухарі. Треба йти. Ні, спочатку — напитися води з-під крану, бо в горлі аж пересохло.

«Я не чіпав її! — знову засіпалося в його голові. — Але мене все одно вб'ють. Точно не розбиратимуться».

Вода трохи заспокоїла юнака — серце його вже не так сильно калатало. Може, йому повірять, якщо він усе пояснить? Ні, не повірять. Та він би й сам у таке не повірив. Згадуючи ці події потім, Улісс так і не збагнув, як він додумався до єдиного правильного рішення. Але тоді думати було ніколи: хлопець просто відсунув від стіни величезну газову плиту; газ, як казали вакуерос, надходив туди просто з-під землі, що належала Мак-Каллоу. А потім — викрутив мідну трубу (він-бо завжди носив із собою набір інструментів «Лезерман»).

Вийшовши на терасу, він тихенько зачинив за собою двері й поринув у нічну темряву. Уся земля навколо — куди не глянь! — належала Мак-Каллоу.

Викрасти вантажівку? Та ні, адже так не перетнеш кордон. Треба йти до хазяйських стаєнь, повз його колишнє пристановище та будинки економки й Браяна Колмса (скрізь іще світяться жовті вогники). Святий Боже, тільки б там нікого не було! Ні, немає — ні машин, ані людей. А вогні будинків уже залишилися позаду.

Він бував тут раніше, коли йому наказували чистити стайні. Тому й знав наперед, яку конячку вибере, — он ту білу кобилу (Браян Колмс чомусь називає її сірою). Зараз він надіне на неї вуздечку, а тепер — попону, сідло…

Із пагорба хлопець спускався вже верхи — стремена закороткі, бодай їм!

Коли пролунав потужний вибух (із цим звуком не могли рівнятися навіть найгучніші удари грому), юнак іще не встиг від’їхати далеко. Конячка закусила вудила, та Улісс її не стримував, адже скакала вона до річки, куди йому й треба було. Наважившись озирнутися, він побачив велетенську хмару пилу, що охопила весь будинок; його стіни не обвалилися від вибуху. А затим розгорялося полум’я. Проїхавши ще кілька миль, він озирнувся вдруге й помітив заграву, яка простягалася вздовж усього небокраю.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Син» автора Філіпп Майєр на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Філіпп Майєр Син“ на сторінці 269. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи