Розділ «Нездоланний»

Ричер кивнув:

– Ніякого суду не буде.

– Це ви зробили з Мерченко?

– Ні в чому не зізнавайтеся, навіть на смертному ложі. Вам несподівано може й покращати.

– Лише одна ніч, – сказав хлопець. – Я не збираюся повертатися, щоб перевірити, як усе склалося. Мені потрібен власний простір.

– Коли ви можете це зробити?

– Зараз, якщо ви не проти.

– Де?

– У мене вдома. Вас усіх запрошено.

45

У хлопця з Пало-Альто на телефоні була програма, за якою можна було викликати авто всього за декілька хвилин. Їхати всім чотирьом в одній машині йому здалося негодящим, тому він натиснув двічі й замовив два авто. Він поїхав із Вествудом, щоб надолужити згаяне і згадати про минуле, а Ричер і Ченґ поїхали слідом за ними самі в легковику. Будинок цього хлопця виявився типовою спорудою 1950-х років, яку так відреставрували у 1970-х, що вона почала нагадувати будинки 1930-х. Ричер зробив висновок, що тепер цей будинок був автентичним уже в трьох шарах, як би іронічно це не виглядало, і коштував він, мабуть, більше ніж усе, що Ричер спромігся заробити за життя.

Всередині було чисто, у сріблясто-чорних кольорах. Ричер очікував побачити тут той самий безлад із заплутаних комп’ютерних пристроїв, як це було у квартирі Мак-Кенна в Чикаґо, але в кімнаті вони не побачили нічого, окрім невеличкого скляного столика та одного персонального комп’ютера невідомої марки. Там були системний блок, монітор, клавіатура та мишка, усі різних марок. Від них ішло лише п’ять дротів, усі вони були підрізані до потрібної довжини, і були вони не сплутаними, а акуратно розміщеними.

Хлопець сказав:

– Я сам його спроектував. Звісно, існує багато технічних перешкод та несумісності даних, з якими треба справитися. Це наче подорож до іноземної країни. Потрібно вивчати їхню мову. І найголовніше, їхні звичаї. Я створив програмне забезпечення для браузерів. На основі «Тора», бо це все, що вони використовують. Іронія в тому, що створили його в Науково-дослідницькій лабораторії військово-морських сил США. Щоб забезпечити безпечний притулок дисидентам та громадським активістам у всьому світі. З чого випливає, що закон про ненавмисні наслідки дає цілому світові копняка під зад просто там. «Тор» розшифровується. як «Цибулева маршрутизація», бо саме із цим нам і доводиться стикатися. Спочатку одні шари, потім ще одні, потім ще одні, як шари цибулі, спочатку в самій «Глибинній Мережі», а потім уже й у межах інших окремих сайтів.

Він сів та увімкнув свій комп’ютер. На екрані не було нічого такого. Жодних фото відкритого космосу, жодних ярликів програм. Лише короткі лінії слів, написаних зеленим кольором на чорному тлі. Лише ділові нотатки, як у комп’ютері на стійці реєстрації в аеропорту або на прилавку фірми з прокату авто.

Хлопець запитав:

– Як звуть того зниклого хлопця?

Ченґ відповіла:

– Майкл Мак-Кенн.

– Номер соціального страхування?