Розділ «Нездоланний»

Запанувала довга, довга пауза.

Тоді чоловік у джинсах та з волоссям запитав:

– Вона з ним розмовляла?

– З Мак-Кенном? – перепитав його співрозмовник. – Ні.

– Але в неї є його номер.

– Власне, у неї два номери. Хоча один із них, здається, належить громадській бібліотеці. Вочевидь, Мак-Кенн там за волонтера.

– Вона вже дізналася, де він працює?

– Волонтерство – це не зовсім робота.

– Чому вона з ним досі не поговорила?

– Вона намагалася. Дзвонила йому на мобільний, проте він не відповідає.

– Чому?

– Звідки я знаю?

– Я запитую вас як профі. Мені потрібен аналіз ситуації. Я вам плачу за це гроші. З яких причин можна не відповідати на телефонний дзвінок?

– Раптова смерть власника телефону, втрата мобільного під сидінням міського автобуса чи щось типу того, неідентифікування номера вхідного дзвінка, якщо людина страждає від мізантропічних настроїв, перебування в місці чи середовищі, де спілкування по телефону вважатиметься суспільно неприйнятним. Є сотні різних причин.

– Що вона робитиме далі?

– Вона спробує знову дзвонити на той мобільний номер, а потім вона перевірить головний комутатор у бібліотеці, щоб дізнатися всі можливі дані про їхніх волонтерів.

– Тобто адреси?

– Це буде непросто. Існує захист персональних даних.

– А що тоді?

– А тоді вона поїде до Чикаґо. Вона поїде будь-куди. Якщо Мак-Кенн – це клієнт Ківера, вона захоче з ним поспілкуватися. І вона не може сподіватися на те, що він сам прилетить до неї.