Розділ «Частина перша»

— Я? Як?

— Ви можете це зупинити, або принаймні зменшити шкоду, просто з Палацу. Ваш прес-секретар має сьогодні ж увечері подзвонити всім редакторам газет і сказати, що між нами не було ніяких суперечок.

Король кивнув, обдумуючи пропозицію.

— Підтримаємо конституційну фікцію, нібито король і уряд єдині, еге?

— Саме так. І він повинен натякнути, що преса неправильно витлумачила цей витік, що чернетка не відображає ваших поглядів. Можливо, припустити, що чернетку підготував для вас ваш радник абощо?

— Спростувати мої слова?

— Спростувати, що між нами є якісь розбіжності.

— Дозвольте мені внести ясність. Ви хочете, щоб я відмовився від своїх переконань...— (Пауза).— Ви хочете, щоб я брехав.

— Це просто згладжування гострих кутів. Виправлення шкоди...

— Шкоди, якої завдав не я. Я ніколи публічно не висловлювався проти вашої позиції й не робитиму цього. Мої погляди цілком особисті.

— Вони не можуть бути особистими, коли вже розміщені на перших шпальтах усіх газет! — Уркгарт не міг приборкати гніву: виграти в цій суперечці було вирішальним.

— Це ваша проблема, не моя. Я обговорював свої ідеї тільки у вузькому родинному колі, за обіднім столом. Не у присутності палацових слуг. Не у присутності журналістів. Звісно, не у присутності політиків.

— Отже, ви це обговорювали.

— Приватно. Як і повинен, якщо уряд не потребує моїх порад.

— Є такі поради, без яких уряд може обійтися. Врешті-решт, нас обрали для того, щоб керувати країною.

— Містере Уркгарт! — блакитні очі палали обуренням, побілілі руки вп'ялися в підлокітники фотеля.— Я можу нагадати вам, що вас не обирали прем'єр-міністром — принаймні не всенародно. У вас немає мандата. До наступних виборів ваша посада, у кращому разі, конституційно тимчасова. Між тим, я — монарх, який має привілей, наданий мені звичаєвим правом і клятим писаним конституційним законодавством, консультуватися з вами і давати вам поради.

— Приватно.

— Й у мене немає конституційного обов'язку публічно брехати, щоб врятувати урядову шкуру.

— Ви маєте допомогти з редакторами.

— Чому?