TextBook Він від’їхав повільно, через верес, що сягав стремен, узбіччям, що вело в долину, до чорного лісу.
— Ґе-е-еральте!
Він озирнувся. Цірі стояла на вершині пагорба, маленька сіра фігурка з розпущеним попелястим волоссям.
— Не їдь!
Він помахав рукою.
— Не їдь! — крикнула вона тоненько. — Не ї-і-і-ідь!
«Я мушу, — подумав він. — Мушу, Цірі. Тому що...»
«Я завжди їду».
— Тобі все одно не вдасться! — крикнула вона. — Не думай собі! Не втечеш! Я твоє призначення, чуєш?
«Немає призначення, — подумав він. — Не існує. Єдине, що призначено усім, це смерть. То смерть є іншим лезом двосічного меча. Одним є я. А іншим є смерть, яка іде за мною нога в ногу. Не можу, не треба мені ризикувати тобою, Цірі».
— Я твоє призначення! — долинуло до нього з вершини пагорба, тихіше й розпачливіше.
Він торкнув коня п’ятою і рушив собі, занурюючись, наче в безодню, у чорний, холодний і мокрий ліс, у приязну, знайому тінь, у темряву, яка, здавалося, не мала кінця.
Щось більше
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Відьмак. Меч призначення » автора Анджей Сапковський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Меч призначення“ на сторінці 45. Приємного читання.