Розділ «Як Химір і Тор ходили на риболовлю»

Уламки чаші один за одним посипались Химіру на коліна.

У залі враз запала тиша — тиша, яку порушило якесь дивне сопіння. Тор озирнувся, щоб зрозуміти, звідки долинає звук, а тоді обернувся і побачив, що у Химіра здригаються плечі. Гігант хлипав — гучно і протяжно.

— У мене відібрали мій найбільший скарб, — протягнув Химір. — Я міг завжди сказати чаші, що хочу елю, і казан сам варив мені найкраще пиво. Більше я ніколи не скажу: «Навари елю, мій казанчику».

Тор промовчав.

Химір поглянув на Тюра і ображено мовив:

— Якщо хочеш, пасинку, забирай казан. Але він величезний і важкий — його може підняти тільки дюжина гігантів. Як гадаєш, тобі стане сил?

Тюр підійшов до казана. Він спробував його підняти раз, другий, але навіть для нього казан виявився надто важким. Тюр поглянув на Тора. Той стенув плечима, вхопив казан за верх і перевернув його так, що сам опинився всередині, а ручки казана дзенькнули йому коло ніг.

Тоді казан разом з Тором почав рухатися. Він посунув до дверей, поки всі багатоголові гіганти у залі тупо спостерігали за цим, пороззявлявши роти.

Химір перестав хлипати. Тюр зиркнув на нього.

— Дякую за казан, — сказав він.

А тоді, заховавшись за рухомим казаном від Химіра, Тюр вислизнув із кімнати.

Тор і Тюр разом вийшли із замку, відв’язали Торових цапів і сіли в Торову колісницю. Тор усе ще тримав казан на спині. Цапи мчали щосили, але в той час як Рикун біг рівно і швидко, хоч і тягнув за собою казан гіганта, Скреготій накульгував і спотикався. Його ногу якось зламали, щоб дістати кістковий мозок, і хоча Тор вправив кістку, цап вже не був таким сильним, як раніше.

Скреготій біг, мекаючи від болю.

— Ми можемо їхати швидше? — запитав Тюр.

— Можна спробувати, — відповів Тор і ляснув цапів батогом, щоб підігнати їх.

Тюр озирнувся.

— Вони женуться за нами, — сказав він. — Гіганти женуться за нами.

Вони справді гналися слідом, з Химіром позаду, який їх підганяв: всі тамтешні гіганти, страшна багатоголова зграя — жителі пустельних земель, потворні та смертоносні. Ціла армія гігантів, яка хотіла одного: повернути свій казан.

— Швидше! — крикнув Тюр.

І саме цієї миті цап на ім’я Скреготій перечепився і впав, колісниця перехилилась і боги вилетіли з неї.