– Прийнято, Беку, – сказав Мартінез. – Перенесу їх до реакторного відсіку.
– Ти вже всередині, Фоґелю? – спитала Льюїс.
– Саме заходжу, командире.
– Беку, – сказала Льюїс у мікрофон. – Ти теж повернись усередину, але не знімай скафандр.
– Гаразд, – сказав Бек. – А навіщо?
– Ми буквально підірвемо одні з дверей шлюзу, – пояснила Льюїс. – Я б радше воліла знищити внутрішні, щоб зберегти наші гладенькі аеродинамічні форми.
– Логічно, – відповів Бек, запливаючи всередину корабля.
– Але є проблема, – сказала Льюїс. – Я хочу, щоб зовнішні двері були закріплені в повністю відкритому положенні механічним фіксатором, щоб їх не пошкодило під час розгерметизації.
– Для цього хтось має піти до того шлюзу, – сказав Бек. – А внутрішні двері не відкриються, поки відкриті зовнішні.
– Правильно, – сказала Льюїс. – Тож я хочу, щоб ти повернувся всередину, розгерметизував ВШ, і відкрив зовнішні двері. Тоді ти муситимеш переповзти обшивкою корабля і повернутися всередину через шлюз №2.
– Прийнято, командире, – сказав Бек. – По всьому корпусу розкидані точки для кріплення. Я кріпитиму до них линву, як справжній альпініст.
– Берися до роботи, – сказала Льюїс. – А ти, Фоґелю, маєш мало часу. Тобі треба зробити бомбу, встановити її, повернутися до шлюзу №2, одягтися, розгерметизувати шлюз і відкрити зовнішні двері, щоби Бек міг повернутися всередину.
– Він вже знімає скафандр і не може відповісти, – доповів Бек. – Але він чув наказ.
– Вотні, як почуваєшся? – почувся голос Льюїс у його вусі.
– Поки що непогано, командире, – відповів Вотні. – Ти казала про якийсь план?
– Підтверджую, – сказала вона. – Ми скинемо атмосферу, щоб отримати тягу.
– Як?
– Підірвемо ВШ.
– Що?! – сказав Вотні. – Як?!
– Фоґель збере бомбу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Марсіянин» автора Енді Вір на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 26“ на сторінці 14. Приємного читання.