– Чекай, – відповів Мартінез.
– Дванадцять і дев’ять десятих, – сказала Йогансен.
– Працює, – сказав Фоґель.
– Поки що, – сказав Мартінез. – не знаю, на скільки вистачить палива для маневрів.
– Дванадцять і вісім десятих градуса, – продовжувала стежити Йогансен.
– В СМО лишилось шістдесят відсотків палива, – сказав Бек. – Скільки тобі треба для стикування з «Гермесом»?
– Десять відсотків, якщо ніде не обхезаюся, – сказав Мартінез, регулюючи вектор тяги.
– Дванадцять і шість, – сказала Йогансен. – Ми вирівнюємося.
– Або вітер трохи стих, – припустив Бек. – Палива сорок п’ять відсотків.
– Є небезпека пошкодити сопла, – застеріг Фогель. – СМО не призначена для тривалих викидів.
– Знаю, – сказав Мартінез. – Я зможу пристикуватися і без носових сопел, як буде треба.
– Майже вийшло… – сказала Йогансен. – Гаразд, уже 12,3.
– Вимикаю СМО, – оголосив Мартінез, перериваючи подачу палива.
– Продовжуємо вирівнюватись, – сказала Йогансен. – 11,6… 11,5… Тримається на 11,5.
– Залишок палива в СМО двадцять два відсотки, – сказав Бек.
– Бачу, – відповів Мартінез. – Цього вистачить.
– Командире, – передав Бек, – вам треба негайно йти на корабель.
– Підтримую, – передав Мартінез. – Його не стало, мем. Вотні не стало.
Четверо членів екіпажу чекали відповіді командира.
– Прийнято, – нарешті відповіла вона. – Вже йду.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Марсіянин» автора Енді Вір на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 12“ на сторінці 9. Приємного читання.