Розділ третій

Так, сивочолий прокурор люто ненавидів медіа. Із різних причин. Напевне, через те, що всі вони були немилосердно, болісно, до кривавої блювоти нудні й передбачувані. Можливо тому, що вони в живі очі брехали й вигадували залежно від потреб моменту, жонглюючи фактами так, аби ті відповідали заздалегідь запланованим твердженням. Напевне тому, що вони спотворювали картину світу, приписуючи будь-якому маргінальному явищу риси норми й нового напрямку, бо тільки тоді маргінальне набуває ваги, а це виправдовує переливання з пустого в порожнє протягом двадцяти чотирьох годин на добу.

Проте все це ще якось можна було стерпіти, за умови визнання медіа розвагою для емоційно нестабільних людей. Комусь подобається дивитися футбол, комусь порнуху із тваринами, комусь TVN24 — різні люди, різні вподобання. І якби Теодор Шацький не був прокурором, він, мабуть, прирівняв би журналістів до тих, хто полюбляє забавлятися з лабрадорами, та й забув би про це. На жаль, у його розслідування вже стільки разів утручалися дебіли, які волали про право громадян на інформацію, примудрялися стільки разів роздмухувати найгучніші та найжорстокіші аспекти справи й перековбасити все в головах свідків, стільки разів, незважаючи на прохання, публікувалися факти, які затягували слідство на тижні, а то й на місяці, що якби милосердний Господь звернувся до Шацького з питанням, яку професійну групу слід негайно знищити, він не вагався б із відповіддю жодної секунди.

І от виявляється, що може, його хата й скраю, проте не зовсім.

— Чи встановлені вже якісь винуватці?

— Наразі слідство провадиться «у справі», а не «проти». Це означає, що ми вивчаємо різні сліди, допитуємо різних осіб, проте нікому не було пред’явлено звинувачень, — Міся відповідала гладко, причому з її обличчя навіть на мить не зникала материнська усмішка. Це було вже надцяте дурнувате, некомпетентне запитання, і Шацький із жахом збагнув, що провінційні перодряпи були ще тупішими від столичних.

— Як ви прокоментуєте факт, що жертву було брутально вбито ножем для кошерного забою?

У залі запала тиша. По обидва боки столу. Шацький уже відкривав рота, коли залунав дзвінкий, приємно високий голос Басі Соберай.

— Шановні пані й панове, на жаль, складається враження, що хтось намагається утруднювати слідство, поширюючи плітки, а ви прямуєте за ними, як вівці на заріз, не обов’язково ритуальний. Фактом є те, що жертву позбавлено життя шляхом перерізання шийної артерії, дуже неприємним чином. Ще один факт, що для цього було використано дуже гостре знаряддя. Але про ритуальний забій нам нічого не відомо. Ані про кошерний, ані халяльний чи будь-який інший.

— Тобто йдеться все-таки про єврейський чи арабський ритуал?

— Шановний пане, — утрутився Шацький, — не йдеться про жодний ритуал. Повторюю — жодний. Звідки у вас узагалі такі ідеї? Я щось пропустив? Може, це у вас така мода — називати будь-які вбивства ритуальними? Сталася трагедія, жінку позбавлено життя, ми всі працюємо скільки сил, щоб з’ясувати цю справу й зробити все, аби злочинця було знайдено. Обставини вбивства анітрохи не відрізняються від десятків інших, з якими мені довелося мати справу раніше, а я відпрацював п’ятнадцять років у центральній прокуратурі Варшави. І справді багато чого набачився, повірте мені.

Міщик подивилася на нього вдячним поглядом, на диво позбавленим материнського схвалення.

Підвелася якась, страшна як ніч, журналістка в зеленому светрі, звісно, не назвалася, певне думає, що всі її повинні знати.

— Потерпіла була єврейкою?

— Для слідства це не має жодного значення, — відповів Шацький.

— Я так розумію, що якби жертва була гомосексуалістом, то це для вас теж не мало би жодного значення? — страшненька журналістка чомусь здавалася ображеною.

— Мало би таке саме значення, як, наприклад, факт, що вона грала в шахи чи полюбляла риболовлю...

— Сексуальна орієнтація — це для вас різновид хобі?

Регіт. Шацький почекав.

— Усе, що стосується жертви й підозрюваних, має значення для слідства й ми все перевіряємо. Проте досвід показує, що мотиви вбивств рідко криються в релігійних чи інших уподобаннях.

— А в чому? — вигукнув хтось із залу.