Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Ну, то прочитай її вголос. Так ми найкраще все зрозуміємо.

— Е-е... гаразд, нервуючись і погодилася Герміона. Розгорнула книжку, і Гаррі побачив,

що символ, який вони досліджували, був саме на цій сторінці вгорі. Герміона легенько

прокашлялася й почала читати

* "Було собі троє братів, і брели вони якось у сутінках по безлюдній звивистій дорозі..."

* Мама нам завжди казала, що це було опівночі, — докинув Рон, потягуючись, і заклав

руки за голову, щоб зручніше було слухати. Герміона роздратовано на нього зиркнула.

— Вибач, але мені здається, що опівночі звучить страшніше! — пояснив Рон.

— Наче нам і так не вистачає в житті страхіть, — не стримався Гаррі. Ксенофілій,

здається, не звертав на це великої уваги, а просто дивився на небо у вікні. — Далі, Герміоно.

— "За якийсь час брати підійшли до річки. Вона була надто глибока, щоб перейти вбрід, і

надто бурхлива, щоб перепливти. Однак брати навчені були мистецтву чарів, тому вони

просто махнули чарівними паличками, і над підступною водою виник міст. Коли вони вже були

на середині цього мосту, дорогу їм заступила постать у каптурі.

І ось з ними заговорила Смерть…"

* Вибач, — урвав її Гаррі, — але з ними заговорила Смерть?

* Це ж казка, Гаррі!

* О-о, так, вибач. Далі.

* "І ось з ними заговорила Смерть. Вона була сердита, що її обдурили, і що три нові

Жертви вислизають у неї з-під носа, бо раніше всі подорожні топилися у цій річці. Але Смерть