Гаррі Поттер і напівкровний принц

ґрифіндорського гуртожитку — від першокласників, які нервово стискали в руках старі жахливі

шкільні мітли, до семикласників, що грізно височіли над усіма. Серед них був і кремезний юнак

з цупким волоссям. Гаррі відразу згадав, що бачив його у “Гоґвортськім експресі”.

— Ми зустрічалися в поїзді, в купе старого Слимака, — самовпевнено заявив той,

виходячи з юрби потиснути Гаррі руку. — Кормак Маклаґен, воротар.

— Торік ти начебто не брав участі в пробах? — уточнив Гаррі, відзначаючи про себе

широченну статуру Маклаґена; хлопець, мабуть, перекрив би доступ до всіх трьох воріт, навіть

не рухаючись.

— Я під час проб був у лікарні, — так само самовпевнено пояснив Маклаґен. — Побився

об заклад, що з’їм півкілограма доксячих яєць.

— Ясно, — сказав Гаррі. — Ну... Можеш зачекати отам...

Він показав на край поля, неподалік того місця, де сиділа Герміона. Йому здалося, що в

Маклаґена по лиці промайнуло розчарування; і ще він подумав, чи не сподівався Маклаґен

певних привілеїв у ставленні до себе лише тому, що обидва вони належали до улюбленців

“старого Слимака”.

Гаррі вирішив почати з основ, попросивши всіх претендентів розділитися на групи по

десятеро і просто облетіти навколо поля. Це було правильне рішення: перша десятка складалася

з першокласників, і відразу стало очевидно, що вони раніше не літали. Тільки один хлопчина

зумів пробути в повітрі довше двох секунд, і це його так приголомшило, що він одразу врізався

в штангу воріт.