Гаррі Поттер і напівкровний принц

містера Шанпайка було взято під варту вчора ввечері після штурму його будинку в Клепгемі..”

— Стен Шанпайк — смертежер? — повторив Гаррі, пригадуючи прищавого молодика, з

яким познайомився три роки тому. — Не може такого бути!

— Його могли заклясти “Імперіусом”, — розважливо припустив Рон. — Усе могло бути.

— Щось на це не схоже, — засумнівалася Герміона, читаючи далі. —Тут пишуть, що його

заарештували після того, як підслухали в шинку його розмову про таємні плани смертежерів. —

Вона стурбовано глянула на друзів. — Якби він був під дією “Імперіуса”, то навряд чи сидів би

й пліткував про їхні плани.

— По-моєму, він просто прикидався, що знає більше, ніж насправді, — припустив Рон. —

Це часом не той тип, що запевняв, ніби має стати міністром магії, коли залицявся до віїл?

— Та той, той, — підтвердив Гаррі. — Не розумію, що вони там думають, сприймаючи

Стена всерйоз.

— Можливо, просто напускають туману, імітуючи бурхливу діяльність, — спохмурніла

Герміона. — Люди налякані... ви знаєте, що батьки близнючок Патіл хочуть забрати їх додому?

А Луїзу Міджен уже відправили. Вчора по неї приїжджав батько.

— Що?! — витріщився на Герміону Рон. — Та в Гоґвортсі ж безпечніше, ніж у них удома!

У нас тут аврори і додаткові захисні закляття, а ще Дамблдор!

— Не думаю, що він перебуває тут постійно, — ледь чутно сказала Герміона, дивлячись

поверх “Віщуна” на вчительський стіл. — Невже ви не помічали? На тому тижні його місце

було майже завжди порожнє, як і Геґрідове.