Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

Але й квідич був уже не таким цікавим. Гравці команди не розмовляли з Гаррі під час

тренувань, а якщо й говорили про нього, то називали просто ловцем.

Герміона з Невілом теж постраждали.

м не було так погано, як Гаррі, бо їх менше знали, але з ними також ніхто не хотів

розмовляти. Герміона перестала постійно привертати до себе увагу в класі, а лише мовчки

сиділа, похиливши голову.

Гаррі навіть радів, що наближаються іспити. Повторюючи матеріал, він хоч на деякий час

забував свої прикрощі. Вони з Роном і Герміоною трималися одне одного й працювали допізна,

запам'ятовуючи складники різних настійок, вивчаючи напам'ять усякі закляття й заклинання,

зазубрюючи дати магічних відкриттів і ґоблінських бунтів…

Але десь за тиждень до початку іспитів рішучість Гаррі не вплутуватись у чужі справи

зазнала несподіваного випробування. Повертаючись одного дня з бібліотеки, він почув чиєсь

скімлення з класу неподалік. Наблизившись, упізнав голос Квірела.

— Ннні!.. Ннні!.. Нне треба, пппрошу!..

Здавалося, ніби хтось йому погрожує. Гаррі підступив ще ближче.

— Гагаразд, гагаразд! — почулося хлипання Квірела.

Наступної миті Квірел вибіг з класу, поправляючи свій тюрбан. Він був блідий, і,

здавалося, отот заплаче. Квірел зник з очей, і навіть не помітив Гаррі. Зачекавши, поки

затихнуть його кроки, Гаррі зазирнув до кімнати. Вона була порожня, але з протилежного боку

видніли прочинені двері. Гаррі вже рушив до них, але тоді пригадав про свою обіцянку нікуди