Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

перемогу. Він розпізнав, хто вміє так скрадатися. Це Снейп крадькома пробирався до лісу, тоді

як усі вечеряли. Що це могло означати?

Гаррі знову сів верхи на "Німбус2000" і знявся в повітря. Пролітаючи над замком, побачив,

що Снейп уже підбігає до лісу. Рушив за ним.

Дерева були такі гіллясті, що годі було побачити, де зник Снейп. Гаррі кружляв над лісом,

опускаючись нижче й нижче і мало не чіпляючи верхівок. Раптом він почув голоси. Підлетів

ближче я безшумно зробив посадку на розлогому буці. Обережно поповз однією з гілок, міцно

стискаючи мітлу й намагаючись розгледіти щось крізь листя.

Внизу, на тінистій галявині, стояв Снейп, але не сам. Поряд стояв ще й Квірел. Гаррі не

бачив виразу його обличчя, але чув, що той затинається сильніше, ніж завжди. Гаррі

прислухався до їхньої розмови. — …ннне розумію, чччому ти захотів зззустрітися саме тттут,

Северусе…

— О, я просто хотів, щоб це було між нами, — відповів крижаним голосом Снейп. — Та й,

зрештою, учні не повинні знати про філософський камінь.

Гаррі нахилився вперед. Квірел щось бурмотів. Снейп урвав його.

— Ти вже довідався, як можна пройти повз того Геґрідового звіра?

— Сссеверусе, але ж я…

— Квіреле, ти ж не хочеш, щоб я став тобі ворогом? — загрозливо мовив Снейп,

підступаючи ближче.

— Ннне розумію, що ти…