Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

— Попереджаю, Мелфою: ще одне слово…

— Роне! — скрикнула раптом Герміона. — Гаррі!..

— Що? Де?

Гаррі зненацька ефектно пірнув униз, а на трибунах почулися зойки й захоплені вигуки.

Герміона скочила на ноги, запхавши до рота схрещені пальці, а Гаррі мчав до землі, мов куля.

— Карочє, Візлі, тобі повезло: Поттер, мабуть, помітив на полі якісь грошенята! —

глузував Мелфой.

Рон не витримав. Не встиг Мелфой отямитись, як Рон уже стрибнув на нього й повалив

додолу. Невіл завагався, а тоді поліз через спинку сидіння на допомогу.

— Давай, Гаррі! — крикнула Герміона, вискочивши на сидіння, щоб краще бачити, як

Гаррі мчав просто на Снейпа. Вона навіть не помітила ні Мелфоя з Роном, які качалися по землі,

ні ударів та зойків, що лунали з клубка рук та ніг, у який перетворилися Невіл, Креб і Ґойл.

А в небі над полем Снейп якраз розвернув свою мітлу, помітивши, як щось яскравочервоне

просвистіло повз його голову, — наступної миті Гаррі вже злітав угору, тріумфально піднявши

руку зі сничем у кулаці.

Трибуни вибухли оплесками! Це мав бути рекорд — ніхто не пригадував, щоб хтось

колись міг так швидко спіймати снича.

— Рон! Рон! Де ти? Гра скінчилася! Гаррі переміг! Ми виграли! Ґрифіндор — лідер! —

волала Герміона, танцюючи на сидінні й обіймаючи Парваті Патіл, яка стрибала в нижньому

ряду.