Розділ «3. Річард Г. Нунан, 51 рік, представник постачальників електронного обладнання при Хармонтському філіалі МІПК»

Валентин довго дивився на нього сліпими чорними скельцями. Потім він закурив сигарету і сказав:

— Для кого? Конкретизуйте.

— Ну, скажімо, для людства загалом.

— Це залежить від того, поталанить нам чи ні, — сказав Валентин. — Ми тепер знаємо, що для людства загалом Візит минув, у цілому, безслідно. Для людства все минає безслідно. Звичайно, не виключено, що, тягаючи навмання каштани з цього вогню, ми врешті-решт витягнемо щось таке, через що життя на планеті стане просто неможливим. Це буде безталання. Однак погодьтеся, що таке завжди загрожувало людству. — Він розігнав дим сигарети долонею і всміхнувся: — Я, бачте, давно вже відвик міркувати про людство загалом. Людство загалом — надто стаціонарна система, її нічим не проймеш.

— Ви так думаєте? — розчаровано промовив Нунан. — Що ж, може й так...

— Скажіть чесно, Річарде, — явно розважаючись, сказав Валентин. — От для вас, ділячи, що змінилося з Візитом? От ви дізналися, що у Всесвіті є ще принаймні один розум, окрім людського. Ну і що?

— Та як вам сказати? — промимрив Нунан. Він уже шкодував, що затіяв цю розмову. Не було тут про що розмовляти. — Що для мене змінилося?.. Наприклад, ось уже багато років я відчуваю якусь незручність, незатишність якусь. Добре, вони прийшли і відразу пішли. А якщо вони прийдуть знов і їм стукне в голову залишитися? Для мене, для ділячи, це, знаєте, не пусте запитання: хто вони, як вони живуть, чого їм треба?.. У найпримітивнішому варіанті я змушений думати, як мені змінити виробництво. Я маю бути готовий. А якщо я взагалі виявлюся непотрібним у їхній системі? — Він пожвавився. — А якщо ми всі виявимося непотрібними? Слухайте, Валентине, якщо вже до слова пришилося, існують які-небудь відповіді на ці питання? Хто вони, що їм було потрібно, повернуться чи ні?..

— Відповіді існують, — сказав Валентин, усміхаючись. — їх навіть дуже багато, вибирайте будь-яку.

— А особисто ви як вважаєте?

— Відверто кажучи, я ніколи не дозволяв собі думати про це серйозно. Для мене Візит — це передусім унікальна подія, вагома можливістю перестрибнути відразу через кілька сходинок у процесі пізнання. Щось схоже на подорож у майбутнє технології. Н-ну, ніби до лабораторії Ісаака Ньютона потрапив сучасний квантовий генератор...

— Ньютон нічого не зрозумів би.

— Дарма ви так думаєте! Ньютон був дуже проникливий чоловік.

— Так? Ну добре, Бог з ним, із Ньютоном. А як ви все-таки тлумачите Візит? Хай навіть несерйозно...

— Добре, я вам скажу. Тільки я мушу попередити вас, Річарде, що ваше запитання перебуває у компетенції псевдонауки, яка має назву ксенологія. Ксенологія — це такий неприродний гібрид наукової фантастики з формальною логікою. Основою її методу є хибний прийом — нав’язування інопланетному розуму людської психології.

— Чому хибний? — сказав Нунан.

— А тому, що біологи свого часу вже попеклися, коли намагалися перенести психологію людини на тварин. Земних тварин, зауважте.

— Даруйте, — сказав Нунан. — Це зовсім інша справа. Адже ми говоримо про психологію РОЗУМНИХ істот...

— Так. І все було б дуже добре, якби ми знали, що таке розум.

— А хіба ми не знаємо? — здивувався Нунан.

— Уявіть собі, ні. Зазвичай виходять із дуже плоского визначення: розум — така здатність людини, яка відрізняє її діяльність від діяльності тварин. Така собі, знаєте, спроба відмежувати власника від пса, який нібито все розуміє, тільки сказати не може. Втім, із цього плоского визначення випливають дотепніші. Вони базуються на гірких спостереженнях за вищезгаданою діяльністю людини. Наприклад: розум є здатністю живої істоти здійснювати недоцільні і неприродні вчинки.