Розділ «Ґреґ Іґан Найближчий»

Вона звелася на ноги. Подумала було про те, щоб зателефонувати Резі, аби заспокоїти його, але стрималася: раптом, почувши його голос, знову перемкнеться.

Йдучи до автобусної зупинки, уявила себе у відділі невідкладної допомоги — там, де їй і справді треба було залишитися, як про те благав Реза тієї ночі. Але якщо б її госпіталізували, якщо б психіатри та неврологи взялися обговорювати причину і ступінь отих маячних ідей, — наскільки серйозно сприйняли б колеги її свідчення? До якої міри вони повірили б у те, щó вона розслідувала вже натепер?

Як швидко вони б діяли, щоб захистити родини, яким судилася така ж доля, як родині Наталі?

Вона не могла так ризикувати — допустити, аби вони її проігнорували. Це неприпустимо — утекти й сховатися на лікарняному ліжку в той час, коли армія праведників повстала проти порожніх, а істинно віруючі збираються вшанувати тих, кого вони любили, дарувавши їм вічний упокій.

— Мені хотілося б дещо з’ясувати, — сказала Кейт. Вона сиділа поряд з іншими втікачами: Ліндою, Ґері, Сюзанн і Ахмедом, що збилися в окремий гурток подалі від просто безхатьків, які виявляли ворожість або сумнівалися, коли йшлося про їхню спільну справу. — Звідки взялося це захворювання? І як саме воно поширюється?

— Яка різниця? — скинулася Лінда. — Ми знаємо, що воно поширюється швидко, яким би не був маршрут.

Але Сюзанн була менш категоричною.

— Це може бути важливо. У вас є якісь міркування?

Кейт пояснила:

— У мене на подвір'ї росте кілька фіґових дерев, просто за домом. І на тих фіґових деревах повно кажанів. Я там взагалі не ходжу і не наступаю в кажанячий послід, а от наш пес весь час в ньому товчеться. — Вона обвела гурток очима, пильнуючи, чи не зреагує хто-небудь на цей сценарій, підказаний тим, що побачене нею в будинку Наталі може бути певною спільною для всіх обставиною. — Пам'ятаєте вірус Хендра[12]? Він передавався від кажанів коням, а від них людям. А що як тут щось схоже — лише каналом передачі є не коні, а собаки?

Гурток деякий час помовчав, відтак озвався Ахмед:

— Кілька днів перед тим, як я пішов з дому, мій пес поводився дивно. Але дружина з ним не контактувала; вона взагалі воліла не пускати пса в дім.

— А фіґові дерева у вас є? — запитала Кейт.

— Ні. Але в сусіда є, і кілька гілок сягають до нас понад паркан.

Вона ще почекала, але більше ніхто не пристав на її самодіяльний зоонозний профіль ризику. Якщо деталі не співпадають, чому б так і не сказати?

Ґері пробурмотів:

— У будь-якому випадку ми знаємо, що тепер він може перескакувати просто від людини до людини.

Кейт несхвально зиркнула на нього:

— Звідки така впевненість?

— Виходячи зі швидкості, — втрутилася Лінда.