Розділ «Частина ІІ. Мул»

Не було сказано жодного слова. Луна від пострілу піднялася вгору і з гуркотом впала вниз із тихим різким шурхотом. Перш ніж вщухнути, він заглушив стук бластера, що випав на підлогу з рук Бейти, пронизливий крик Магніфіко та невиразний зойк Торана.

Запанувала нестерпна тиша.

Бейта схилила голову в передчутті невідомого. Промінець світла вихопив її сльозу. Вона не плакала із самого дитинства.

М’язи Торана звело від спазму, він застиг, зціпивши зуби. Обличчя Магніфіко нагадувало вицвілу, байдужу маску.

Урешті Торан прошепотів крізь зуби чужим голосом:

– То ти жінка Мула. Він добрався до тебе!

Бейта підвела голову. Її обличчя скривилося у невеселій посмішці:

– Я жінка Мула? Це смішно.

Вона нервово посміхнулася і відкинула волосся назад. Її голос видавався нормальним або майже нормальним.

– Усьому край, Торане; тепер я можу пояснити. Не знаю, скільки я проживу. Але я можу принаймні почати говорити…

Напруга минулася, і Торан відчув мляву байдужість.

– Про що говорити, Бей? Про що тут говорити?

– Про катастрофу, що рухалася за нами. Ми помічали її, Торі. Не пам’ятаєш? Не пам’ятаєш, як поразка дихала нам у потилицю, але ніяк не могла вхопити нас за горло? Ми були на Фундації, і вона загинула тоді, як незалежні торгівці ще боролися. Ми вчасно вислизнули і потрапили на Притулок. Він теж склав зброю, коли інші ще билися, а ми знову вчасно втекли. Ми полетіли на Неотрентор, і тепер він вже напевно визнає владу Мула.

Торан послухав і похитав головою.

– Не розумію.

– Торі, таке не трапляється у реальному житті. Ми з тобою – маленькі люди; ми не можемо безнастанно потрапляти з одного політичного виру до іншого, вештаючися цілий рік у космосі, якщо тільки самі не приносимо цей вихор. Якщо самі не поширюємо інфекцію! Тепер ти збагнув?

Торан стиснув губи. Його погляд нажахано спинився на тій, що колись була людиною, і йому стало вельми кепсько.

– Забираймося звідси, Бейто. Ходімо надвір.

Нагорі було хмарно. Вітер рвучко рухав хмари і куйовдив Бейтине волосся. Магніфіко крадькома пішов за ними і тепер вештався поруч, дослухаючись до їхньої розмови.

Торан суворо сказав: