TextBook Вона не стала розплющувати очі і уважно прислухалася до голосів.
Їх було двоє. Один був повільний і обережний, у ньому вчувалося лукавство, що ховалося під позірною послужливістю. Інший був хрипкий та низький, майже п’яний, і звучав якось уривчасто. Бейті не подобався ні той, ні інший.
Низький голос домінував.
Бейта вловила останні слова.
– Він житиме вічно, цей старий безумець. Це мене втомлює і дратує. Коммасоне, я щось вигадаю. Бо я теж старію.
– Ваша високосте, спершу варто поміркувати, чим нам можуть бути корисні ці люди. Можливо, ми довідаємося про іншу силу, ніж та, якою ще володіє ваш батько.
Низький голос щось замурмотів. Бейта розчула лише слово «дівчина», але інший улесливий голос раптом тихо й огидно захихотів і додав по-товариськи, майже зверхньо:
– Даґоберте, ти не старієш. Ті, хто каже тобі, що ти не двадцятирічний юнак, брешуть.
Вони разом розреготалися, і в Бейти пішов мороз по шкірі. Даґоберт… ваша високосте…Старий імператор казав про впертого сина, і прихований смисл цього шепотіння боляче вразив її. Але ж такі речі не трапляються з людьми у реальному житті…
Враз у розмову втрутився Торан, вихлюпнувши купу проклять.
Вона розплющила очі, і побачила чоловіка біля себе. В його очах відразу ж показалося полегшення. Він розлючено їм сказав:
– Ви відповідатимете за цей розбій перед імператором! Відпустіть нас!
Раптом Бейта зрозуміла, що її зап’ястя та щиколотки прикріплені до стіни та підлоги з допомогою сильного гравітаційного поля.
Той, хто мав низький голос, засопівши, підійшов до Торана. Він був череватий, дивився з-під важких повік і мав на голові ріденьке волосся. На його гострому капелюсі красувалося яскраве перо, а канти камзола прикрашала срібляста металева піна.
Він глузливо розреготався, не приховуючи зловтіхи.
– Перед імператором? Цим нікчемою і божевільним?
– У мене є його перепустка. Жоден підданий не може перешкоджати нам.
– Але я не підданий, космічний мотлоху. Я регент і кронпринц, і до мене слід звертатися належним чином. Що ж стосується мого бідного дурного батька, іноді він має розвагу, приймаючи гостей. І ми йому догоджаємо, тішачи його смішне імператорське самолюбство. Але це для вас не має жодного значення.
Тоді він підійшов до Бейти, що глянула на нього з презирством. Принц нахилився ближче, і вона відчула його дихання.
Він сказав:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фундація та Імперія» автора Айзек Азімов на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина ІІ. Мул“ на сторінці 76. Приємного читання.