Розділ «Частина ІІ. Мул»

– Що привело вас на філійську територію? – Очі філійця непривітно блиснули.

– Ми не знали, де перебуваємо. Мені бракує нормальних карт.

– За цей недогляд вам доведеться заплатити сто кредитів. А ще мито за визначеним тарифом.

Він знову взяв мікрофон, але цього разу більше слухав, ніж говорив. Потім звернувся до Торана:

– Розумієтеся на ядерних технологіях?

– Трохи, – обачно відповів Торан.

– Справді? – Філієць закрив фоліант і додав: – Люди з Периферії славляться цим. Вдягніть скафандр і йдіть зі мною.

Бейта ступила крок вперед.

– Що ви надумали?

Торан обережно відсторонив її і незадоволено спитав:

– Куди ви хочете мене забрати?

– Наш двигун потребує незначного ремонту. Він піде з вами. – Його вказівний палець тицьнув на Магніфіко, який злякано витріщив свої карі очі.

– А він вам навіщо? – розлючено спитав Торан.

Чиновник підвів голову і холодно глянув на нього.

– Мені відомо про піратів у цьому районі. Він нагадує одного з відомих розбишак, тому маємо все з’ясувати.

Торан завагався, але шість чоловіків із бластерами виявилися напрочуд переконливим аргументом. Він відчинив шафу, щоб узяти скафандр.

За годину він виліз із машинного відділення філійського корабля і розлючено вигукнув:

– Я не бачу жодних несправностей у двигунах. Електричні шини в нормі, L-подібні трубки теж нормально проводять струм і реагують позитивно. Хто тут за все відповідає?

Головний інженер тихо сказав:

– Я.